Де тонко, там і рветься…

Дата: 10-08-2017, 15:42 Автор: Admin Переглядів: 643 Надрукувати



НАКОПИЧЕННЯ


Ні для кого з читачів нашої газети не секрет, що проблеми на Херсонському УВП УТОГ виникли не водночас. Накопичення їх відбувалося як мінімум протягом останніх десяти років. Недаремно у травні поточного року становище на цьому підприємстві вкотре розглядалося на засіданні президії ЦП УТОГ. Директор А.М. Капустнікова розповідала на президії і про рейдерські захоплення, і про втрату вигідних замовлень, і про проблеми з гуртожитком, і про заробітну плату працівників.


Здавалося б, нічого нового ми не почули у програмі «ТСН Тиждень» телеканалу «1+1» у сюжеті «Сучасне рабство: ТСН. Тиждень викрив схему обкрадання людей з вадами слуху», який так збурив усіх сенсаційними анонсами і висновками. Новою у цій інформації для нас була тільки подача матеріалу і трактування фактів. З чиєї ініціативи все це відбулося — поки невідомо.


Проте факт залишається фактом: ситуація на підприємстві, починаючи з травня, загострилася до краю і потребувала термінового втручання.



Вседозволеність журналістів


Залишається відкритим питання, як класифікувати таке проникнення на територію Херсонського УВП УТОГ, яке дозволили собі учасники знімальної групи телеканалу «1+1». Тележурналісти при такому візиті мають пред’явити керівництву підприємства відповідний документ — редакційне завдання, але цього зроб­лено не було. А коли їх попросили зачекати для проведення прес-конференції — вони проникли на територію підприємства через чорний хід.


Свобода слова — свободою слова, але дико було дивитися на те, як група телеканалу вривається у приміщення, вступає у конфлікт з охороною і з керівництвом, зриває виробничий процес… Далі — більше: у цеху мало не бійка, емоції «зашкалюють», хтось втрачає свідомість, у коментарях слів не підбирають… Найбільше ріже слух і око: «глухонімі раби», «рабство» тощо.


Сенсація на «1+1» вдалася: сюжет побачили у прайм-таймі глядачі по всій Україні, колектив підприємства лихоманить, до справи долучаються і органи влади, і депутати, і керівники УТОГ. У Фейсбуці з’являються відео з коментарями заступників голови УТОГ В.В. Шевчука і Т.О. Кривко, які побували на Херсонському УВП.


Відреагували на телесюжет і вищі органи влади. Зокрема, Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, народний депутат України О.В. Співаковський звернувся з листом до Прем’єр­міністра України В.Б. Гройсмана, у якому перераховуються факти, викладені телевізійниками, і є прохання дати доручення відповідним посадовим особам перевірити викладене, а у випадку виявлення порушень — вжити відповідних заходів. Долучилося до вирішення питань і Міністерство соціальної політики України.



ПІДПРИЄМСТВО


У телесюжеті неприємне враження справляє застаріла агітація ще радянських часів, яка «прикрашає» стіни підприємства. Що й казати, прикро, що у господарів руки не дійшли зробити все як слід, тим паче що багато коштів для цього не потрібно.


Робочі приміщення наче нічим не відрізняються від швейних цехів на інших підприємствах УТОГ: нові пластикові вікна, достатнє освітлення, нове обладнання… Але працівники скаржаться на задуху, вентилятори не допомагають, потрібна більш потужна техніка. Ось тут вже дійсно проблема, адже потрібні чималі кошти на сучасні витяжки та кондиціонери. З приводу їх придбання керівництво УВП неодноразово зверталося за фінансовою підтримкою до Херсонського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, але отримувало відмову…


Ще одна скарга працівників стосується стану справ у гуртожитку підприємства і розміру зарплати, яку отримують працівники УВП.



ГУРТОЖИТОК


Звичайнісінька собі цегляна п’ятиповерхівка, побудована ще у 1963 році, стала ще однією гарячою точкою телерепортажу. Що ж опинилося в кадрі і поза кадром?


Перш за все, звичайно, впадає в очі те, що і сама будівля, і більшість приміщень гуртожитку потребують ремонту. Про це у телесюжеті зазначено вірно і безкомпромісно. Але чи все сказано? Як показала перевірка, яку здійснило керівництво ЦП УТОГ, телевізійники не побачили деякі речі, про які варто сказати окремо. Адже є у цьому гуртожитку й позитивний досвід, який би не завадило б запозичити й іншим. Це блокове розташування кімнат, коли у кожному блоці з 5 кімнат є своя кухня і свій санвузол. У деяких таких «блоках» мешканці самі зробили досить пристойний ремонт.


Але грошей на загальний ремонт у всіх приміщеннях гуртожитку немає і найближчим часом не передбачається. Адже на підприємстві тягарем висять значні борги за його утримання. У той же час, як зазначив у своєму виступі В.В. Шевчук, мешканці гуртожитку сплачують за проживання аж… 320 грн на місяць за кімнату. Не будемо робити детальний аналіз, адже й без нього зрозуміло, що ця сума зараз — просто мізерна і аж ніяк не покриває витрат на комунальні послуги, які надаються тим, хто проживає у гуртожитку. Тож підприємство змушене за рахунок власних коштів, у тому числі з доходів від оренди приміщень першого поверху гуртожитку, покривати різницю в тарифах, зокрема за тепло.


І ще одна цікава цифра: 2/3 мешканців гуртожитку не є працівниками підприємства. Тому виходить, що ті, хто зараз продовжує працювати на УВП, утримують тих, хто досі займає відомче житло, сплачуючи при цьому смішну за нинішніх тарифів суму.


При цьому такі мешканці неодноразово зверталися і до директора УВП, і до керівництва ЦП з вимогою дозволити їм приватизацію тих кімнат, які вони займають.


Про те, чи можна приватизувати гуртожиток, чітко відповіла перший заступник голови УТОГ Т.О. Кривко, яка звернула увагу на постанову ІV пленуму ЦП УТОГ від 25 березня 2009 року, якою чітко визначено статус Херсонського гуртожитку та те, що гуртожитки УТОГ, які є в господарському віданні та на балансі підприємств, не підлягають приватизації, зауваживши також, що відповідно до частини четвертої статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», дія цього Закону не поширюється на гуртожитки, побудовані або придбані за радянських часів (до 1 грудня 1991 року) приватними або колективними власниками за власні або залучені кошти (крім гуртожитків, що були включені до статутних капіталів організацій, створених у процесі приватизації чи корпоратизації, у тому числі тих, що у подальшому були передані до статутних капіталів інших юридичних осіб або відчужені в інший спосіб)».


Гуртожитки УТОГ будувалися здебільшого у 60—70 роки ХХ ст. за рахунок коштів Товариства і донині виконують важливу соціальну функцію, забезпечуючи житлом нечуючих, які працюють чи будуть у майбутньому працювати на підприємствах і в організаціях УТОГ.


Навести порядок з виселенням з гуртожитку тих, хто вже не працює на підприємстві (а ця проблема є не лише на Херсонському УВП), ще належить у майбутньому, а також, хочеш — не хочеш, доведеться привести у відповідність з реаліями і плату за проживання. Тоді й з’являться кошти на проведення ремонтів у гуртожитку, і його борги не будуть обтяжувати економічний стан підприємства.


Про це наголосив у своєму виступі заступник голови ЦП УТОГ з економічних питань В.В. Шевчук. Він також детально зупинився на проблемі маленьких розмірів заробітної плати у працівників підприємства.


До речі, саме у цьому питанні допустили кричущу некомпетентність тележурналісти, демонструючи на всю Україну штатний розпис підприємства, який складає лише частину заробітної плати, яка нараховується працівникам згідно з законодавством.


Але, на жаль, роз’яснення В.В. Шевчука з цього наболілого питання так і не увійшло до інтерв’ю з ним, яке було показане по телебаченню. Та й пошматували те інтерв’ю так, що майже нічого не лишилося.



ЗАРПЛАТА


Розказуючи про розміри зарплати, які у декого не дотягують до обіцяного урядом мінімуму у 3200 грн, борці за справедливість з телеканалу «1+1» не враховували те, що йдеться не просто про підприємство, а про соціальне підприємство, на якому працюють особи з інвалідністю.


Хтось може сказати: а яка різниця, адже закон для всіх один. Так, закон один, але можливості кожного працівника — суто індивідуальні. І як компетентно зазначив у своєму виступі В.В. Шевчук, крім тарифної ставки і окладу, є ще виробничі норми і план випуску продукції. Ні для кого з нас не секрет, що не всі працівники підприємств УТОГ здатні працювати на повну силу через ускладнену інвалідність і додаткові проблеми зі здоров’ям. Поряд із нечуючими особами, які здатні виконувати норми виробітку, працюють і ті, хто з різних причин не спроможний це зробити. На інших підприємствах (державних і приватних) здебільшого таких працівників тримати на роботі не будуть, але виробнича сфера УТОГ створювалася саме для працевлаштування людей з інвалідністю і тому робота тут надається навіть тим, хто не виконує виробничих норм. Але ж і зарплата виплачується відповідно: скільки заробив — стільки й отримуєш…


Певна річ, що розмір зарплати тісно пов’язаний з наявністю завантаження і замовлень. Не є таємницею, що зараз від держави замовлення отримують далеко не всі підприємства, і виробничники УТОГ, на жаль, не належать до числа тих «щасливчиків», які забезпечені стабільною роботою за державні кошти. Вже понад 20 років керівництво УТОГ безуспішно намагається отримати такі замовлення, які раніше, за радянських часів, забезпечували наші підприємства постійною роботою. Наразі нам пропонується участь у тендерах (торгах), за підсумками яких і здійснюється конкурсний відбір тих, хто буде виконувати те чи інше замовлення.



ЗАМОВЛЕННЯ


Із тендерами пов’язана ще одна «сенсація», яку розкопали тележурналісти каналу «1+1»: робітники Херсонського УВП працюють на «чужого дядю», а на продукції, яку вони випускають, стоять реквізити сторонньої фірми.


Що й казати, звучить дійсно приголом­шливо. А що ж насправді? А насправді — ще одна реалія нашого сьогоднішнього життя: наші підприємства виготовляють продукцію на давальницьких умовах. До речі, за словами президента асоціації «Легпром» Тетяни Ізовіт, не менше 80% від усієї виробленої продукції легкої промисловості України виготовляється саме на таких умовах. Виготовляти продукцію самостійно, з повним циклом, у теперішніх умовах підприємству складно через обмеженість обігових коштів.


Отже, виходить, що прагнучи забезпечити роботою осіб з інвалідністю, керівники наших підприємств шукають будь-які замовлення. Утім, якщо розібратися, нічого кримінального та протизаконного у цьому немає, а вся «сенсація» про «глухонімих рабів, які працюють на АТО» — не варта й щербатої копійки.


 


ОБЛАСНА ВЛАДА


Проте поголос від телепередачі вийшов гучний (чого й прагнули досягти журналісти у погоні за сенсаційними фактами): до справи долучилися і народні депутати, і місцева влада.


Зокрема, голова Херсонської обласної ради Владислав Мангер практично одразу після звернення працівників УВП зайнявся вирішенням проб­лем глухих херсонців, особисто виїхавши на підприємство.


«У жодному випадку я не планував втручатися в справи УТОГ. Моє завдання, як голови обласної ради, — захистити права херсонців. Якщо існує проблема, давайте її усувати», — пояснив Владислав Мангер.


Саме тому заступники голови УТОГ Т.О. Кривко та В.В. Шевчук під час робочого візиту до Херсону зустрілися з В. Мангером та заступником голови ОДА В. Чабаном, де обговорили шляхи вирішення ситуації.


Ось що після цієї зустрічі пише сайт Херсонської обласної ради: «Детально розібравшись у ситуації, вислухавши всі аргументи, сторонами було окреслено план виходу з кризи. Зокрема, необхідно зробити все можливе, щоб підняти рівень зарплати працівників Херсонського УВП.

Крім того, Мангер запропонував директору підприємства свою допомогу в питанні пошуку замовників.


«Найгірше, що ми можемо зробити в цій ситуації, — це почати доводити один одному, хто правий, а хто винен. Можливо, у мене є своє бачення, як треба будувати робочі відносини на фабриці, але я не буду нічого нав’язувати. Якщо у вас є необхідність в замовленнях, я постараюся допомогти. Але вимога моя зберігається: все має бути прозоро і в рамках закону. Співробітники фабрики повинні бути забезпечені роботою — це головне», — підкреслив голова обласної ради.


Ще один крок, який потрібно зробити для усунення конфлікту — відкритість у ставленні до колективу.


«Людям слід пояснювати, що відбувається на фабриці і чому. Вони повинні розуміти, чому ви приймаєте ті чи інші рішення. Інакше ви не зможете налагодити з ними контакт. Проведіть збори, донесіть до людей результати нашої зустрічі, заспокойте їх. Фабрика працюватиме стабільно, умови зайнятості зміняться на краще — це все, чого вони хотіли: дотримуйтесь їхніх прав», — пояснив свою позицію Мангер.


Згодом, після візиту на підприємство народного депутата України Олександра Співаковського, В. Мангер на сайті облради констатував наступне: «Зарплата на підприємстві відповідає офіційній мінімальній по Україні — це перше. По-друге, як я і обіцяв, фабрика отримала нові замовлення. У послугах підприємства зацікавлені декілька комунальних закладів нашої області, серед яких «Чаплинський геріатричний пансіонат» (смт Чаплинка), «Володимир-Іллінський спеціальний будинок-інтернат для чоловіків» (Новотроїцький район), Херсонський обласний центр соціальної реабілітації дітей-інвалідів та інші. Всього 11 комунальних підприємств, 6 з яких відреагували на пропозицію негайно.


Спасибі всім, хто після нас звернув увагу на проблеми швейної фабрики УТОГ. Впевнений, що цей інтерес не обмежується пуб­лікаціями в ЗМІ, а принесе реальну допомогу працівникам підприємства», — написав Владислав Мангер.


До речі, у пресі йшлося про те, що у нього в родині є нечуюча людина, тож ці проб­леми йому близькі.



ІНФОРМАЦІЙНА РОБОТА


Детальний аналіз ситуації, яка склалася на Херсонському УВП УТОГ, дозволяє зробити наступні висновки. Перш за все — посилення інформаційно-роз’яснювальної роботи, роз’яснення всіх кроків, які робляться і в центрі, і на місцях для того, щоб забезпечити діяльність Товариства в усіх сферах і надати нечуючим людям таку необхідну їм допомогу. Адже доводиться констатувати, що на цій ділянці у нас дійсно «тонко», от і сталося те, що сталося у Херсоні.


Якщо у когось з читачів склалося враження, що випадок на Херсонському УВП УТОГ ніяким чином його не стосується і нічому не навчає, то це не так. Адже наше Товариство — це єдиний організм: якщо десь вийшов збій — відбувається ланцюгова реакція у всіх системах. І слід зробити так, щоб ця реакція запобігала виникненню помилок і сприяла подальшому розвитку.


Отже, висновки робимо всі без винятку, і всі разом беремося за роботу, якої у нас — непочатий край. Як зазначила Т.О. Кривко, «ніхто не обіцяв, що буде легко».



За матеріалами ЗМІ



Ні для кого з читачів нашої газети не секрет, що проблеми на Херсонському УВП УТОГ виникли не водночас. Накопичення їх відбувалося як мінімум протягом останніх десяти років.

">


Шановний відвідувач, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.

Категория: Iнформація

Назад

Де тонко, там і рветься…

Iнформація http://utog.org/uploads/posts/2017-08/1502368892_herson-1.jpg

Ні для кого з читачів нашої газети не секрет, що проблеми на Херсонському УВП УТОГ виникли не водночас. Накопичення їх відбувалося як мінімум протягом останніх десяти років.

Юридична адреса


Виконавчий апарат
Центрального правління УТОГ:
03150, м. Київ,
вул. Велика Васильківська, 74.

Приймальня:
тел/факс: (044) 246-76-33,
e-mail: cputog@ukr.net
 

Голосування

Все опросы Оцініть дизайн сайту