ID УТОГ
Кілька порад для батьків дітей з інвалідністю, як діяти у військовий час

Кілька порад для батьків дітей з інвалідністю, як діяти у військовий час

Кілька порад для батьків дітей з інвалідністю, як діяти у військовий час


Бути батьками — це перш за все відповідальність. А бути батьками дітей з інвалідністю це відповідальність подбати, крім загальних і про додаткові потреби.

Якщо ви ще не склали тривожну валізу, зробіть це прямо зараз. До стандартного переліку додайте в неї:

Зберіть в папці всі медичні документи дитини, додайте до неї інформацію щодо зроблених вакцин, препаратів, які вона приймає регулярно, наявності алергії, харчових потреб та звичок.

Якщо у дитини є ментальні порушення, зробіть невелику записку та зазначте в ній стисло основну медичну інформацію, особисті дані дитини, контактні номери батьків та найближчих родичів. Ця записка завжди повинна бути разом з дитиною, наприклад - в кишені.

Навіть якщо ви не плануєте нікуди виїжджати, зробіть місячний запас ліків, які регулярно приймає дитина. Також додайте до нього медикаменти, що можуть знадобитись будь-якої миті. Аналогічно - із засобами гігієни.

Подбайте, щоб з дитиною були якісь важливі для неї речі та іграшки, які створюють відчуття комфорту та затишку. Ви можете обрати окрему іграшку та зробити її талісманом і захисником дитини. Якщо це можливо, придумайте разом казку про цю іграшку, як вона рятує інших.

Намагайтеся за можливості дотримуватись режиму дня, повторюйте старі ритуали та заведіть нові — разом читати книгу, дивитись фото, співати пісні.

Якщо є можливість, спробуйте навушники для сенсорно чутливих дітей. Вони допоможуть вам під час повітряних тривог та у випадку вибухів.

Якщо у вас немає можливості спускатись в бомбосховище, оберіть місце в будинку, користуючись правилом двох стін. З подушок та ковдр зробіть халабуду, якщо дитина забажає - прикрасьте її м’якими іграшками, та привчайте дитину під час повітряної тривоги ховатись там.

І не забувайте дбати про себе, про свій психічний стан та ресурсність, адже ваша підвищена тривожність може передаватись дитині. Якщо є потреба, зверніться до психолога, щоб повернути собі якщо не спокій та впевненість, то хоча б контроль над емоціями.

Важливо пам‘ятати, що перебування в зоні бойових дій, в зоні де є загроза життю вашої сім‘ї не бажано, і за першої можливості рекомендуємо виїхати в евакуацію на більш безпечну територію.