» » З метою забезпечення доступності осіб з інвалідністю до об'єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури

З метою забезпечення доступності осіб з інвалідністю до об'єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури

Участь в урядових заходах і розробці важливих урядових документів з метою забезпечення рівних прав та соціального захисту осіб з порушеннями слуху — це лише один серед багатьох напрямків діяльності УТОГ.

15 листопада в Мінрегіоні відбулося онлайн-засідання Комітету забезпечення доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури.


Газета «Наше життя» більш докладно розпитала про цей захід і прийняті на ньому рішення першого заступника голови УТОГ Т.О. КРИВКО, яка разом з перекладачем жестової мови І.І. Сколотовою взяла участь у онлайн-засіданні.

— Тетяно Олександрівно, яку мету мало проведення онлайн-засідання Комітету забезпечення доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури?

— Це засідання було організовано з метою обговорення положень до проекту Державних будівельних норм (ДБН) на заміну діючим ДБН В.2.2-17:2006 «Доступність будівель і споруд для маломобільних груп населення» з тим, аби забезпечити доступність будівель і споруд для маломобільних груп населення, до яких відносяться також особи з порушеннями слуху, оскільки вони мають певні проблеми із орієнтуванням і пересуванням у приміщеннях та закритому просторі.

— Хто брав участь у роботі Комітету?

— У засіданні взяли участь у режимі онлайн облдержадміністрації, керівники обласних комітетів доступності та представники громадськості. Відвідали засідання Комітету й високоповажні гості: перша леді України — Голова Ради «Благодійного фонду Петра Порошенка» Марина Порошенко, Народний депутат України, Представник Президента у Верховній Раді України Ірина Луценко та міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко.

— Як просувалася робота над проектом Державних будівельних норм?

— Проект ДБН опрацьовується досить давно. Особливий він тим, що в ньому був, є і залишається цілий розділ, який стосується осіб з порушеннями слуху. Це Розділ 9 «Вимоги до проектування будівель і споруд громадського призначення із урахуванням потреб осіб з порушеннями слуху».

До речі, наразі цей проект ДБН називається вже по-іншому — «Інклюзивність будівель і споруд». Необхідно відмітити, що сфера застосування даного проекту та вимоги цього нормативного акта поширюються на проектування, будівництво нових та реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та переоснащення існуючих житлових та громадських будівель і споруд. Тобто, теоретично ці ДБН мають застосовуватись відносно всіх будівель і споруд, навіть при проведенні ремонтних робіт, капітального ремонту та переоснащення з метою урахування потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Однак, вже зараз, за результатами засідання Комітету, громадськими організаціями визначено, що ці ДБН, на жаль, на даний момент не є настільки дієвими, як би того хотілося, тому що вони не мають реального механізму дії та впливу на забудовників, власників будівель і споруд. Так само і з вимогами для осіб з порушеннями слуху, адже сам розділ називається «Вимоги до проектування будівель і споруд громадського призначення із урахуванням потреб осіб з порушеннями слуху» (виходить, що без урахування вимог при реконструкції, реставрації, капітальному ремонті та переоснащенні існуючих житлових та громадських будівель і споруд).

Хоча при цьому пропозиції, які були надані Українським товариством глухих, не потребують якихось особливих архитектурних реконструкцій будівель і споруд громадського призначення і можуть бути реалізовані у поточній роботі — було б бажання створити доступність для осіб з порушеннями слуху, тому що це для них складна і глобальна проблема. Тут не йде мова про певні конкретні будівлі, а говориться про споруди громадського призначення в цілому, тобто до них можна віднести навчальні заклади, органи соціального захисту або інші будівлі та споруди соціального призначення, куди звертаються всі громадяни України, зокрема й особи з порушеннями слуху.

ДБН, що діють на сьогодні, практично не враховують потреб осіб з повною втратою слуху. Зазначені в них норми розраховані на слухове сприйняття інформації, тобто на слабкочуючих людей, які можуть самостійно почути і розібрати звукову інформацію і ці норми акцентовані саме на акустичних особливостях приміщень, наприклад, відбивання звуку, звукоізоляції тощо.

Пропозиції УТОГ до нових ДБН — іншого характеру і більше підкреслюють також необхідність достатньої кількості візуальної інформації («біжучий рядок», інформаційні табло та, зокрема, організація перекладу жестовою мовою, включаючи виділення спеціально облаштованого, з додатковим освітленням, місця для перекладача ЖМ), тим самим враховуючи потреби як глухих, так і слабкочуючих.

Реалізація цих вимог буде величезним кроком вперед у забезпеченні доступності будівель і споруд громадського призначення для осіб з порушеннями слуху.

— Які саме пропозиції були надані Українським товариством глухих у ході підготовки до засідання Комітету забезпечення доступності?

— Українським товариством глухих було надано наступні пропозиції:

Проектування із врахуванням потреб осіб з порушеннями слуху (глухих та слабкочуючих) доступу до необхідної інформації шляхом візуального сприйняття за допомогою технічних засобів інформування, орієнтування і сигналізації, організації перекладу жестовою мовою (включаючи виділення спеціально облаштованого, з додатковим освітленням, місця для перекладача жестової мови) та/або субтитрування (для глухих), а також облаштування спеціальних зон чи робочих місць, оснащених індивідуальними чи колективними (в залежності від призначення будівлі) приладами підсилення звуку (для слабкочуючих).

Технічні засоби інформування, орієнтування та сигналізації, які встановлюються у місцях можливого перебування осіб з порушеннями слуху, інших маломобільних груп населення та на шляху їх руху мають бути уніфіковані та забезпечувати візуальну (звукову, радіо- та тактильну) інформацію і сигналізацію, з вказанням напрямку руху, ідентифікації місць і можливості отримання послуги.

Конкретний перелік необхідних технічних засобів певного призначення встановлюється проектом після погодження з громадськими об’єднаннями осіб із порушеннями слуху зі всеукраїнським статусом або їх відокремленими регіональними підрозділами та місцевими громадськими об’єднаннями осіб із порушеннями слуху.

Технічні засоби інформування, орієнтування та сигналізації в місцях масового відвідування мають забезпечувати відвідувачам об’єкта можливість однозначної ідентифікації об’єктів і місць відвідування, отримання інформації про розташування і призначення функціональних елементів, про асортимент і характер послуг, що надаються, надійної орієнтації в просторі, своєчасного попередження про небезпеку в екстремальних ситуаціях, розташування шляхів евакуації тощо.

Проектування громадських будівель і споруд з врахуванням потреб осіб з порушеннями слуху та інших маломобільних груп населення полягає у встановленні у вестибюлях цих споруд, з врахуванням їх функціонального призначення інформаційних терміналів, інформаційних екранів або табло типу «біжучий рядок», пристроїв з можливістю здійснення текстового або відеозв’язку та облаштування не менше одного робочого місця для прийому осіб з інвалідністю, облаштованого спеціальними пристроями відеозв’язку з перекладачем жестової мови та синтезу мовлення в текст, а також оснащених спеціальними персональними приладами підсилення звуку.

Окрім того, приміщення з закритим прос­тором будівель (доступні для загального користування приміщення різного функціонального призначення: вбиральні, ліфти, сходові майданчики тощо), зони безпеки, де особа з інвалідністю може опинитися одна, мають бути облаштовані візуальними аварійними пристроями та вказівниками, системою двостороннього відеозв’язку з диспетчером або черговим та обов’язково аварійним освітленням. Система двостороннього зв’язку має бути обладнана аварійними сигнальними пристроями. Зовні такого приміщення над дверима необхідно передбачити комбінований пристрій звукової і візуальної (переривчастої світлової) сигналізації.

— Які подальші кроки заплановано з реалізації пропозицій, наданих УТОГ та іншими учасниками засідання?

— За результатами засідання Комітету визначено певний час в 10 робочих днів, аби ще раз переглянути проект ДБН. Зараз наше завдання переглянути його не тільки у Розділі 9, який стосується осіб з порушеннями слуху, а й у інших розділах, де може йти мова про забезпечення доступності для осіб з порушеннями слуху поруч з мамами з дитячими колясками і людьми на візках.

За результатами засідання Комітету буде здійснюватися пошук реального механізму забезпечення реалізації нового ДБН та втілення в життя прописаних у ньому норм. Зокрема, на засіданні Комітету говорилося щодо ліцензування, тобто надання ліцензій, наприклад, аптекам чи іншим закладам громадського призначення, куди звертається основна маса населення практично щодня. Якщо там не буде реалізовано забезпечення доступності в який-небудь частині, то ці установи можуть втратити ліцензію. Щоправда, невідомо, як це буде реалізовано, однак мова про це йшла.

У той же час, представники громадських організацій вважають, що назва «Інклюзивність будівель і споруд» не є правильною.

Під час засідання Комітету багато говорилося про досвід, який давно впроваджено за кордоном, зокрема в Канаді та інших країнах, які відвідали пані Марина Порошенко та Ірина Луценко.

Я думаю, що найближчим часом будуть ще певні напрацювання, але головним для нас є те, що нас почули, до нас нарешті прислухаються і це перший маленький крок у тому, щоб справді почати створювати разом з державою умови доступності для осіб з порушеннями слуху, незалежно від виду будівлі чи споруди громадського призначення.


Підготувала І. НАЗАРОВА




">

Офіційний сайт UTOG.ORG © 2018

З метою забезпечення доступності осіб з інвалідністю до об'єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури

2018-11-27
Iнформація https://utog.org/uploads/posts/2018-11/medium/1543241222_krivko-1.jpg Участь в урядових заходах і розробці важливих урядових документів з метою забезпечення рівних прав та соціального захисту осіб з порушеннями слуху — це лише один серед багатьох напрямків діяльності УТОГ. 15 листопада в Мінрегіоні відбулося онлайн-засідання Комітету забезпечення доступності осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури.

Офіційний сайт UTOG.ORG © 2018

ВІДЕОРЕПОРТАЖІ
ПОПУЛЯРНЕ
Голосування

Оцініть дизайн сайту






Всеукраїнська громадська організація інвалідів
"Українське товариство глухих"
Офіційний сайт UTOG.ORG © 2018

При використанні матеріалів з сайту гіперпосилання на UTOG.ORG обов'язковe!