ID УТОГ
  1. Головна /   
  2. Iнформація /   
  3. Коронавірус /   
  4. Заява ВФГ про позицію щодо освітніх прав для глухих, які навчаються під час пандемії COVID-19 та після неї

Заява ВФГ про позицію щодо освітніх прав для глухих, які навчаються під час пандемії COVID-19 та після неї

539 Коронавірус


Оригінал англійською мовою

Не припинювана пандемія COVID-19 та її вплив на доступ до освіти суттєво вплинули на тих глухих, які навчаються. У всьому світі глухі діти та молодь не мають доступу до якісної двомовної освіти національними жестовими мовами, а батьки глухих дітей не мають підтримки для вивчення жестових мов. Під час пандемії COVID-19 багато шкіл закривались та / або переходили на навчання в Інтернеті. Це стосується як шкіл глухих, так і масових шкіл; проте під час пандемії масові школи особливо намагалися задовольнити потреби глухих учнів (від ред.: швидше за все, йдеться про інклюзивне навчання).

Особливо на Глобальному Півдні (від ред.: розподіл на північ і південь або Глобальна Північ і Глобальний Південь,— умовний поділ світу на заможніші північні і бідніші південні країни), коли школи знову починають працювати, багато батьків не можуть дозволити собі плату за навчання або не відправляють своїх дітей до школи через занепокоєння щодо постійного поширення COVID-19. Інші глухі діти та молодь, включаючи дітей та молодь Глобальної Півночі, взагалі покинули школу під час пандемії. Через це вони можуть бути додатково ізольованими вдома і не мати доступу до спілкування.

Відсутність доступу та підтримки для навчання жестової мови для глухих дітей та їх сімей посилює дефіцит мови у глухих дітей. Дефіцит мови (так звана мовна депривація) — це відсутність повного доступу до природної жестової мови протягом приблизно перших п'яти років життя. Глухі діти та молодь, яких у ранньому дитинстві позбавили мови, мають нагальні потреби у навчанні жестової мови, на що повинні звертати особливу увагу освітяни, уряд та надавачі послуг. Для глухих дітей та молоді також існує значно більший ризик зловживання та експлуатації, і ця вразлива ситуація погіршується під час пандемії.

Перехід до віртуального навчання в усьому світі призвів до відставання багатьох учнів з порушеннями слуху, оскільки у їхніх сім’ях немає якісного доступу до Інтернету. Більшість навчальних матеріалів при онлайн-навчанні також не розроблені для задоволення потреб глухих учнів. У таких матеріалах, які подаються в Інтернеті під час занять у віртуальних класах та бесідах, можуть бути відсутні субтитри та кваліфікований супровід викладачами та перекладачами жестової мови. Однак навіть якщо онлайн-навчання відбувається національною жестовою мовою, багато глухих учнів через неоднаковий доступ до жестових мов можуть опинитися в ситуації, коли віртуальне навчання часто не відповідає їхнім потребам. Це пов’язано з тим, що учні можуть не зрозуміти відеоролики жестовою мовою та / або не можуть поставити запитання й отримати пояснення.

Навіть у ситуаціях, коли глухі учні мають хороший доступ до Інтернету, їм  потрібні вказівки та інструкції щодо використання технологій віртуального навчання.

У багатьох випадках влада та школи продовжуватимуть і надалі використовувати онлайн-навчання після закінчення пандемії COVID-19. Проте участь перекладача жестової мови для перекладу навчальних матеріалів в Інтернеті може створити додаткові бар'єри. Для успіху віртуального навчання важливе значення мають кваліфіковані вчителі, які добре володіють національними жестовими мовами. Інтернет-матеріали повинні включати візуальний зміст, демонстрації та педагогічні інновації, призначені для глухих учнів. До того, глухі діти та молодь, їхні батьки і вчителі потребують підтримки з безпечним використанням соціальних мереж та Інтернету, оскільки глухі діти та молодь вразливі до експлуатації в Мережі.

Стаття 24 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права осіб з інвалідністю (КПІ) закликає країни надавати глухим, що навчаються, освіту національними жестовими мовами з метою максимального академічного та соціального розвитку. Це включає рівний доступ до початкової, середньої та вищої освіти, а також професійного навчання та освіти дорослих. Стаття 25 Конвенції ООН з прав людини закликає уряди забезпечити раннє втручання глухим дітям та надавати послуги з попередження подальших ускладнень інвалідності, таких як позбавлення мови (депривація). Сюди входить також забезпечення рівного доступу до дошкільної освіти.

Стаття 23 Конвенції ООН про права дитини закликає країни забезпечити дітям з обмеженими можливостями, включаючи глухих дітей, доступ до освіти, щоб вони могли досягти якнайповнішого розвитку. У цій самій статті сказано, що діти з обмеженими можливостями повинні мати рівні права щодо сімейного життя, а також сім'ям повинна якомога раніше надаватися вичерпна інформація, послуги та підтримка.

І КПІ, і Конвенція про права дитини закликають країни надавати батькам глухих дітей послуги, що сприяють їм у виконанні батьківських обов'язків. Сюди входить безплатне всебічне навчання жестової мови для батьків та сімей глухих дітей. Однак у багатьох країнах уряди та школи не виконують своїх зобов'язань перед глухими учнями.

ВФГ закликає всі уряди забезпечити рівноправний доступ до інформації та освіти глухим дітям і молоді під час та після пандемії, включаючи доступ до інструктажів викладачів, що володіють жестовою мовою, та надання візуальних навчальних матеріалів. Батьки глухих дітей також повинні отримувати підтримку для вивчення жестової мови, включаючи дистанційне навчання там, де це можливо, для підтримки сімейного спілкування та розвитку мови дітей.

Рекомендації з найкращих практик у віртуальному та невіртуальному середовищі навчання

  • Забезпечити рівний доступ учнів до інформації та освіти національними жестовими мовами під час пандемії, включаючи доступ до інструктажів викладачів, що володіють жестовими мовами, та надання наочних навчальних матеріалів;

  • Забезпечити, щоб батьки глухих дітей отримували підтримку для вивчення жестової мови шляхом відвідування вдома, батьківських курсів і дистанційного навчання для підтримки сімейного спілкування та розвитку мови у дітей;

  • Забезпечити підтримку глухих дітей і молоді та їхніх батьків і вчителів у безпечному використанні соціальних мереж та Інтернету;

  • Впроваджувати інтерактивні онлайн-дії для глухих дітей та молоді для підтримки їх соціального та емоційного розвитку;

  • Забезпечувати індивідуальні візити вчителів жестової мови та працівників супроводу громади глухих додому до батьків та глухих дітей і молоді з дотриманням місцевих карантинних норм через COVID-19;

  • Підтримувати право глухих дітей на повернення до особистого навчання разом з іншими глухими учнями;

  • Підтримувати доступ до вищої освіти, щоб глухі люди могли стати вчителями;

  • Забезпечувати постійне навчання для підтримки чуючих викладачів в покращенні рівня володіння національними жестовими мовами.

Запропонувати новини

Маєте новину? Розповідайте!

надіслати новину