1. Головна /   
  2. Про нас /   
  3. Рекорди УТОГ /   
  4. Скурчинський Володимир Вікторович
Скурчинський Володимир Вікторович

Скурчинський Володимир Вікторович

(народився у 1935 р.)

«...Это наша с тобою судьба, это наша с тобой биография». Ці слова з патріотичної пісні, яка свого часу лунала на всіх просторах неосяжної країни, сьогодні можна з повним правом адресувати Музеєві Українського товариства глухих, неоціненні експонати якого розповідають про вікопомні події з життя Товариства, про людей, що були свідками і творцями його славної історії.

А засновник і незмінний директор і доглядач музею В.В. Скурчинський сам нині є живою частиною історії Товариства, його довідником і енциклопедією, прикладом відданості і любові до свого історичного дитища — музею, який слугує і слугуватиме невичерпною криницею пізнання і гордості ще не одному поколінню нечуючих людей.

В.В. Скурчинський народився 20 липня 1935 року в Києві.

У трирічному віці частково втратив слух, але це не завадило йому успішно закінчити 7 класів масової школи і стати учнем кравця у швейній майстерні. Зовсім скоро допитливий і здібний юнак здобув фах кравця чоловічого верхнього одягу, закінчивши при цьому вечірню школу робітничої молоді.

У дев’ятнадцятирічному віці Володя повністю втрачає слух і з того часу все своє життя він назавжди пов’язує з Українським товариством глухих.

Різнобічні творчі здібності приводять Володимира Скурчинського до Будинку культури глухих, де він стає активним учасником художньої самодіяльності. Маючи хист до фото і кінозйомки, В.В. Скурчинський успішно заявив про себе як актор, режисер і оператор знятих ним аматорських художніх і хронікально-документальних фільмів про життя нечуючих, історію й трудові здобутки Товариства.

Але головним покликанням долі, справою честі для В.В, Скурчинського стало втілення в життя ідеї його батька — В.С. Скурчинського про створення музею Українського товариства глухих. Буваючи в усіх куточках країни, В. В. Скурчинський по крихті збирав історичні матеріали з життя та діяльності глухих людей, про перші кроки організаційного становлення нечуючої спільноти.

Справді титанічна праця невтомного ентузіаста увінчалася успіхом. У 1967 році музей було відкрито і він став першим культурно-освітнім закладом історично-пізнавального спрямування не лише в Україні, а й на теренах колишнього Радянського Союзу.

Виробнича, творча і громадська діяльність В.В. Скурчинського була високо оцінена державою і Українським товариством глухих. Він нагороджений багатьма дипломами, почесними грамотами, медалями. У 1993 році його удостоєно звання «Заслужений працівник культури України». З 1989 року В.В. Скурчинський — Почесний член УТОГ. І сьогодні, вже подолавши 75-літній рубіж свого насиченого працею і цікавими подіями життя, ветеран продовжує трудитися на благо Товариства, пропагуючи його багатющу історію словом, жестом і безцінними музейними експонатами, багато працює над розробкою навчальних посібників для нечуючих дітей та батьків, які мають таких дітей.

Постановою президії УТОГ від 22 вересня 2010 року № 184/2010 його прізвище було занесено до Книги рекордів Українського товариства глухих у номінації «Людина», враховуючи те, що В.В. Скурчинський перший серед членів УТОГ заснував Музей історії Українського товариства глухих, встановивши тим самим абсолютний рекорд серед нечуючих України.