Минув 2022 рік, який був руйнівним як для України, так і для громадян України… Безкінечні тривоги. Евакуація, Біженці. ВПО. Зруйновані поселення та долі людей…
На тлі військової російської агресії формується новий напрям роботи в структурних підрозділах Українського товариства глухих. Це – волонтерство. Жест добра, підтримки, допомоги. Кожний член УТОГ, який залишився в Україні, зіткнувся з волонтерським рухом як активний учасник або отримувач допомоги, або і те, і інше разом.
…Наприкінці 2022 року до Центрального правління УТОГ прийшло запрошення на важливу подію SocialWorkHUB – міжнародну волонтерську конференцію, заплановану на 23-24 лютого 2023 року. Для участі у великому заході обласним організаціям УТОГ треба було зробити короткий відеоролик тривалістю не більше 45 секунд, у якому оригінально, ритмічно та креативно представити тему, на яку автори ролика хотіли б привернути увагу громадськості. Ідея полягала не в тому, щоб детально описати діяльність, у якій брали участь, а продемонструвати свій досвід як волонтера для вирішення важливої проблеми.
Отже, до уваги всіх членів УТОГ ми представляємо п’ять відеороликів волонтерського життя, які були подані до SocialWorkHUB від:
- Івано-Франківської ОО УТОГ,
- Київської О УТОГ,
- Львівської ОО УТОГ,
- Полтавської ОО УТОГ.
- Харківської ОО УТОГ.
Анотація відеоролика «Моя війна» автора Руслана Рубанова (Івано-Франківська ОО УТОГ)
Початок волонтерства з далекого 2014 року: це продукти для військових у місця бойових дій.
З початком повномасштабної війни з 24 лютого 2022 року на тлі розгубленості та хаосу постає питання вивезення глухих біженців з «гарячих точок» до Прикарпаття та кордонів України.
Потім – гуманітарні вантажі для військових та членів УТОГ Краматорська та Слов’янська Донецької області, Харкова, Херсона, Миколаєва, Києва, Чернігова та Сум.
Зміцнення партнерських зв’язків з організаціями глухих Польщі та Німеччини щодо формування конкретної допомоги глухим людям України.
У саме серце боляче вражають картини знищених міст і сіл, автівок і будинків, вражають очі людей, котрі втратили близьких.
Анотація відеоролика «День, який змінив наше життя» автора Михайла Булатова (Львівська ОО УТОГ)
24 лютого 2022 року ми були змушені змінитися. На нашу мирну землю прийшов ворог…
Страх за власне і рідних життя змушує шукати порятунок різними засобами, різними шляхами. Львів цілодобово приймає біженців. Частину людей об’єднує бажання допомогти за будь-яку ціну. Так з’являється наша волонтерська група. У ній – люди за покликом серця. Вони приходять на допомогу у будь-який час. Зустріти, допомогти оформити документи, шукати житло і довезти глухих людей до кордону. Ми говоримо з людьми просто, щоб їх заспокоїти.
Де ми були, там страх і тривога. У всіх нас одне горе. Але все буде Україна.
Анотація відеоролика «Інформація зберігає життя Глухих» автора Ростислава Чарновського (Київська О УТОГ)
Інформація – важливий ресурс, який допомагає зберегти життя під час війни.
24 лютого 2022 року в Україні почалась повномасштабна війна. Люди з порушеннями з слуху зіткнулися з великою проблемою – відсутністю інформації жестовою мовою.
Президент та уряд України. фахівці різних галузей щодня інформують народ про щось важливе, попереджають їх про можливу небезпеку, мотивують тощо, але ця інформація глухим недоступна, бо перекладу жестовою мовою на громадському телебаченні дуже мало, а новини, опубліковані в текстовому форматі глухі не завжди розуміють повністю через відмінності норм жестової та словесної мов. У глухих є рідна мова – ЖЕСТОВА.
Тому глухі волонтери спільно з перекладачами жестової мови та фахівцями Громадської організації «Українське товариство глухих» з перших годин війни починають забезпечувати інформацією жестовою мовою, роблячи життя глухих безпечнішим.
Сюжет відеоролику створений для привернення уваги суспільства до потреб глухих осіб, зокрема в інформаційному забезпеченні. На відео кілька прикладів надання інформаційної допомоги.
Відео буде актуальним для всіх людей, які беруть активну участь у громадському житті, працюють у сферах обслуговування, надають фахові послуги та просто прагнуть до суспільного розвитку України, оскільки люди з порушенням слуху є! Їх багато. Вони стикаються з проблемами, такими як отримання інформації, наприклад, не можуть вчасно отримати термінові оголошення, інформацію про евакуацію, гуманітарну допомогу тощо, від якої може залежати життя глухої людини.
Анотація відеоролика «Війна. Волонтерство серед глухих» автора Олени Поліщук (Полтавська ОО УТОГ)
">3 початком війни в України члени Полтавської обласної організації вступають у волонтерський рух, спрямований на надання допомоги глухим мешканцям областей України, де відбуваються воєнні дії.
Полтавські глухі волонтери надають допомогу при евакуації глухих, організовують харчування транзитних евакуйованих глухих, допомагають у поселенні, оформленні документів, вирішенні питань транспортування. Проводять інформаційну, консультаційну роботу з внутрішньо переміщеними глухими, організовують доставку і роздачу продуктових наборів, гуманітарної допомоги від різних благодійних організацій і фондів для глухих біженців, які проживають у Полтаві і Полтавській області.
Роздача безкоштовного хліба, виготовлення окопних свічок для військових на фронт, збір благодійної допомоги серед глухих Полтави для відправки її у деокуповані міста, які постраждали від повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Це не стерти з пам’яті. Наш відеоролик – доказ існування волонтерського руху на Полтавщині, доказ виявлення проблем, які виникають у спільноті глухих та доказ гуртування людей з волонтерським серцем, з кредо, що з’явилося і об’єднало багатьох під час війни – ДОПОМОГТИ.
Анотація відеоролика «Небайдужа допомога» автора Віктора Коротовського (Харківська а ОО УТОГ)
Війна. Харків – прифронтове місто, яке перше потрапило під удари російських ракет. Масовий виїзд глухих жителів з міста Харкова. Але залишається ще багато таких, що виїжджати не збираються з різних причин. Глухі розсіяні по всій території Харківщини, частина її під щоденним нищівним вогнем рашистів…
З’являються небайдужі люди, які усвідомили, що вони – волонтери. Формується потужний волонтерський рух.
Скоординувати дії волонтерів, сказати, що саме, кому і на яку адресу везти будь-яку допомогу – нелегке завдання. Приклад матері надихає сина стати координатором волонтерів. На собі відчути відповідальність за допомогу, здоров’я і життя глухих людей.
Організатори SocialWorkHUB з усіх п’яти українських відеороликів виділили ролик глухого киянина Ростислава Чарновського, якого після годинної співбесіди запросили до Відня (Австрія) на міжнародну волонтерську конференцію. Разом з ним були запрошені представники УТОГ, а саме: голова УТОГ Ірина Чепчина, перша заступниця голови УТОГ Тетяна Кривко та начальниця організаційної та видавничої роботи Наталія Адамюк – для обговорення актуальних питань волонтерства в УТОГ.
До речі, на згадану конференцію прибули представники інших країн: Японії, США, Румунії, Ізраїлю та Афганістану. Слід відзначити, що жестомовні особи були лише з двох країн: України та США.
На самій конференції та у численних групових обговореннях розкривалася суть волонтерства, правила і умови роботи, вимоги до самих волонтерів та обсяг надання допомоги різним категоріям населення. Цікаво було дізнатися про досвід волонтерства у різних країнах, зокрема про створення соціально-волонтерських хабів для потреб пересічної людини у кризовий період її життя (плюси діяльності одного із таких хабів на базі університету в м. Кракові, Польща українська делегація відчула на практиці).
…Щодо виступу делегації від України. Як переможець конкурсу відеороликів першим тримав слово Ростислав Чарновський. Точно, дохідливо з урахуванням специфіки роботи перекладачів жестової та словесної мов різних країн Ростислав виклав свій погляд на волонтерство крізь призму інформаційного вакууму: коли глухі особи не чують оголошень, повідомлень про поточну ситуацію, засторогу про наявну небезпеку.
Емоційно виступила і Ірина Чепчина, змалювавши події в Україні і, зокрема, в УТОГ: що зроблено з перших днів війни, чого потребує спільнота глухих, які проблеми чатують на глухого громадянина України і якими бачаться шляхи подолання проблем. Підтримав Ірину Чепчину і Кріс Маккензі (керівник міжнародної місіонерської організації «Міст») розповіддю про свій досвід роботи, поїздку по Україні. Він підкреслив, що під час розмови з українською делегацією отримав багато нової інформації про потреби Українського товариства глухих.
Міжнародна волонтерська конференція при завершенні роботи оголосила про підготовку до нових міжнародних проєктів допомоги, зокрема. Україні. А команда УТОГ запросила спонсорів, а саме керівника SocialWorkHUB Змарі Гарвала, його помічника Крістофа Дюпона Баджо і Кріса Маккензі з його командою перекладачів ASL зробити пам’ятний знімок на тлі державного прапора України.
Все буде Україна!
