(про Григорія ЛИЛИКА з Білої Церкви)
Кажуть, що справжній талант завжди знайде шлях до світла, незалежно від життєвих обставин. Історія Григорія Івановича Лилика — це яскраве підтвердження того, як оптимізм, внутрішня сила та любов до мистецтва здатні розфарбувати світ навколо і подарувати радість тисячам людей.
Від Поділля до великого міста
Григорій Лилик народився 26 липня 1968 року в мальовничому селі Митинці Хмельницького району Вінницької області. Коли хлопчику було всього два роки, доля випробувала його на міцність — він втратив слух. Проте це не завадило йому рости активною та цілеспрямованою дитиною.
З 1971 по 1986 рік Григорій навчався в Піщанській школі-інтернаті для дітей з порушеннями слуху, де отримав перші життєві уроки та підтримку. Прагнення до знань не згасло й у дорослому віці: вже на початку 90-х років він успішно закінчив вечірню загальноосвітню школу №28 у місті Вінниці.
Гартування працею та круті повороти долі
Трудовий шлях Григорія Івановича був насиченим і різноманітним:
- Одеса: Одразу після інтернату, у 1986 році, він розпочав роботу обрубником на Одеському заводі «Жовтень».
- Повернення додому: У 1988 році за сімейними обставинами Григорій повернувся до рідного села Митинці, щоб доглядати за матір’ю. Його сильний характер виявився не лише в роботі, а й у синівській відданості.
- Вінниця: З 1989 по 2000 рік працював на Вінницькому державному підшипниковому заводі.
2000 рік став для Григорія переломним та щасливим — він зустрів своє кохання, Оксану, одружився й переїхав до її рідного міста Біла Церква. Тут він спочатку працював на заводі «Ферокерам», а з серпня 2009 року і до сьогодні сумлінно трудиться складальником експортної дільниці на підприємстві УТОС.
Творче відродження в УТОГ та покликання смішити
У 2001 році Григорій Лилик став членом Білоцерківської територіальної організації УТОГ, яка згодом відкрила у ньому дивовижний мистецький дар.
Справжнім ангелом-охоронцем для його таланту стала директорка Білоцерківського Будинку культури УТОГ Антоніна Сумовська. Саме вона у 2006 році розгледіла творчу іскру в чоловікові й запросила його взяти участь у художній самодіяльності. Дебют був казковим — Григорій блискуче зіграв роль Діда Мороза у новорічній виставі.
Після цього успіху його життя назавжди поєдналося зі сценою. Найбільше Григорій полюбив жанр клоунади. Його яскраві виступи дарують щирі посмішки як маленьким глядачам, так і дорослим. Клоунада стала для нього не просто хобі, а справжнім віддушиною та другою професією. Разом із творчим колективом він об'їздив з гастролями багато міст України: Івано-Франківськ, Хмельницький, Житомир, Чернівці, Київ, Броварі. Найвищим визнанням творчості став Диплом та Кубок у номінації «Оригінальний жанр» на ІІІ багатожанровому фестивалі-естафеті творчості «Ми — Українці» у Білій Церкві.
«Хобі стало для мене несподіваним виявом таланту, який відкрив нові обрії та подарував можливість подорожувати країною й дарувати людям радість», — ділиться Григорій.
Спорт, характер та майстерність на всі руки
Григорій Іванович — людина всебічно розвинена. У молоді роки він серйозно захоплювався вільною боротьбою та брав участь у чемпіонатах України серед осіб з порушеннями слуху. Чудова фізична форма та загартований спорт характер стали у пригоді, коли він представляв Білоцерківський БК УТОГ на спортивно-розважальних змаганнях «Ігри патріотів» у Пущі-Водиці. Його команда «Росава» виборола перше місце і у 2018 році гордо представляла Київщину на Всеукраїнському фіналі «Ігри патріотів» в Одесі.
Окрім сцени та спорту, Григорій має золоті руки та велике серце. Білоцерківському Будинку культури вже понад 126 років, і цей старовинний архітектурний скарб потребує постійного догляду. Бажання допомогти рідному закладу надихнуло Григорія опанувати ремонтно-оздоблювальні роботи. Сьогодні він дбайливо підтримує будівлю у хорошому стані, і це вміння не раз ставало йому в пригоді у повсякденному житті.
Григорій Іванович Лилик — це приклад людини, яка попри будь-які виклики долі впевнено йде по життю з посмішкою, творить добро, захищає честь свого колективу і щодня доводить: для справжнього таланту і щирого серця немає жодних бар'єрів.