(про Леснік (Бабину) Валентину з Чернівців)
Є таке селище – Чернівці. Там у сім’ї активістів УТОГ – Сергія та Анастасії Бабиних народилася дівчинка, яку назвали Валентиною. Слух Валя втратила в дитинстві після важкої хвороби. Навчалася в Чернівецькій школі для глухих дітей. Після закінчення школи вона намагалася вступити до П’ятигорського медичного училища, але ця спроба виявилася невдалою. Згодом почала працювати на Чернівецькій фабриці головних уборів, потім – на деревообробному комбінаті оббивницею диванів.
Пізніше перейшла на роботу до Чернівецького УВП УТОГ, де працювала закрійницею, плетільницею та обліковцем. Протягом тривалого часу, аж до виходу на пенсію, обіймала посаду майстра швейної дільниці.
Членкинею УТОГ її можна вважати з раннього дитинства, адже її батьки були активістами і часто брали маленьку Валентину з собою. Оскільки сім’я Бабиних мешкала поруч з обласною організацією УТОГ, Валентина постійно відвідувала її та брала активну участь у житті організації. З часом УТОГ став для неї другим домом.
Валентина Сергіївна насамперед завдячує своїм батькам за мудрі слова, підтримку, поради та прищеплену любов до УТОГ.
На сьогодні Валентина Сергіївна очолює ревізійну комісію обласної організації УТОГ, є однією з найактивніших членкинь Ради ветеранів, бере участь у всіх заходах.
Серед яскравих спогадів її життя – придбання автомобіля та круїзна подорож за маршрутом: Чернівці–Львів–Брест–Мінськ–Вільнюс–Ленінград–Москва–Харків–Київ–Чернівці.
На жаль, сьогодні ті країни, які колись вважалися «братніми народами», приносять багато болю й ненависті...