Нещодавно відзначив своє 85-річчя колишній працівник апарату Центрального правління УТОГ Анатолій Миколайович ЯРИНОВСЬКИЙ.
Прийшов до нас Анатолій Миколайович, вже маючи понад 30 років стажу на різних посадах після закінчення у 1968 році факультету іноземних мов Київського державного університету імені Т.Г. Шевченка з присвоєнням спеціальності перекладача-референта англійської мови. Завдяки такій професії йому, сільському хлопцеві з Хмельниччини, пощастило побувати з тривалими закордонними відрядженнями в Індії, Єгипті, Афганістані.
В апараті ЦП УТОГ він працював на посаді інструктора оргвідділу з 1991 до 2001 року і виконував вкрай необхідну роботу з перекладу закордонної кореспонденції і листування із закордонням. Досконало володіючи англійською мовою і знаючи також французьку і німецьку мови, він не раз надавав неоціненну допомогу у налагодженні міжнародних зв’язків, спілкуванні із закордонними гостями тощо.
Проте нашого ювіляра у Товаристві знають не лише як сумлінного інструктора-перекладача, а і як талановитого літератора – поета і прозаїка.
Потрапивши в незнайоме йому до цього середовище глухих людей, Анатолій Миколайович з притаманною йому зацікавленістю, доброзичливістю і щирим ставленням до них відобразив світ глухих у своїх поетичних і прозових творах. У своїх літературних захопленнях він знайшов спільну мову з головою УТОГ Максименком Юрієм Петровичем, який також був поетично обдарованою людиною.
Тісно співпрацював Анатолій Миколайович з редакцією газети «Наше життя» УТОГ, знайшовши тут друзів і однодумців - завідувача відділу, поета-пісняра Близнюка Віталія Васильовича і позаштатного автора, редактора видавництва «Веселка», слабкочуючого Богаєвського Валентина Вадимовича.
Твори Анатолія Миколайовича не раз друкувалися на сторінках газети «Наше життя», звучали у виступах на сцені наших культзакладів УТОГ і навіть прикрашали стіни Культурного центру УТОГ. Вони надруковані у двох його збірках - «Я пишаюсь тобою, УТОГ» (2008) і «Україна – мій всесвіт» (2016), виданих в УТОГ.
У своїх книгах Анатолій Яриновський через поетичне і прозове слово ділиться з читачем думками, враженнями та спостереженнями, винесеними з тривалих закордонних відряджень, звертається до вічних тем добра, любові та людяності в контексті нашого сьогодення, а також щиро і приязно розповідає про людей з порушеннями слуху, з якими він зустрічався і працював.
І сьогодні він продовжує підтримувати зв'язок з УТОГ і творити, збагачуючи свіжими життєвими штрихами літературне полотно свого творчого доробку. Його нові твори, присвячені подіям нашого буремного воєнного сьогодення, вкотре засвідчують, що висока духовність, синівська відданість Україні була і залишається головним орієнтиром і критерієм його подальшого літературного поступу.
