Сьогодні відзначає ювілейний день народження заступниця директора з навчально-виховної роботи та соціальних питань Білоцерківського виробничого підприємства «Весна» УТОГ Лідія Іванівна ОСТАПЧУК
Дорога життя від батьківського порогу в селі Вишнів Любомльського району Волинської області, де Ліда 9 січня 1966 року вперше побачила світ, веде її все далі і далі. І вона впевнено крокує нею.
Коли дівчинці не було ще й року, вона тяжко захворіла і частково втратила слух.
1973 року батьки віддали Ліду до Київської спецшколи-інтернату № 9 для слабкочуючих дітей. Під час навчання у школі старанну і дисципліновану ученицю обирали старостою класу, головою учнівського комітету, вожатою молодших класів.
Лідія Іванівна і сьогодні добрим словом згадує свою школу і педагогів, які вчили її долати життєві труднощі, дали путівку в доросле життя.
У шкільні роки Ліда активно займалася різними видами спорту та захищала честь школи на різних змаганнях. Але найулюбленішим заняттям для дівчинки була гра у волейбол, якій вона віддавала всі вільні години. Ліда грала в збірній команді України з волейболу, захищаючи честь Києва та України на всесоюзних змаганнях серед глухих.
1983 року Ліда вступила до Київського технікуму легкої промисловості за спеціальністю «налагоджувальник швейного обладнання».
Студентські роки стали для неї найкращим часом, які вона згадує з теплом і вдячністю. Її класним керівником, вчителем і перекладачем жестової мови була Наталія Василівна Іванюшева, яку всі студенти любили і поважали. Коли перед випускницею технікуму постало питання: ким і куди піти працювати, Н.В. Іванюшева по-материнськи вчила свою студентку, говорила, що все залежить від неї самої, від її вміння і знань.
1987 року Ліда закінчила технікум, і ЦП УТОГ направило її на роботу до Білої Церкви.
Спочатку Лідія працювала налагоджувальницею, а через місяць їй запропонували посаду контролерки з якості продукції. З часом вона стала досвідченою працівницею і 1995 року її перевели на посаду майстра швейної дільниці, 1997 року призначили начальницею цеху, 2001 року перевели на посаду інженера з підготовки виробництва, а через кілька років, у 2007-му, призначили заступницею директора з навчально-виховної роботи.
Збулися напутні побажання її наставника і вчителя — Наталії Василівни Іванюшевої про те, що все залежить від самої людини, від її старання, уміння і знань.
Л.І. Остапчук і сьогодні працює на своєму рідному підприємстві у Білій Церкві. Попри всі несприятливі фактори воєнного часу, підприємство продовжує працювати, виконуючи не лише важливі виробничі завдання, а й соціальні функції з надання роботи та всебічної підтримки своїм глухим працівникам.
Лідія Іванівна – людина з активною громадською позицією, за сумлінну працю вона має численні нагороди і звання «Почесний член УТОГ», до яких додалася ще одна нагорода з нагоди сьогоднішньої ювілейної дати – відзнака «За заслуги» УТОГ.
Просимо вибачення у ювілярки за запізнення із привітанням через технічні проблеми, які виникли через відсутність світла, спричинену масованим ворожим обстрілом столиці