Директорці Київського навчально-реабілітаційного центру № 6
Ірині РОЗБИЦЬКІЙ та ексдиректорці закладу Людмилі ШЕВЧЕНКО
Педагогічному колективу, педагогам-ветеранам
і учням Київського навчально-реабілітаційного центру № 6
Шановні Ірино Валеріївно та Людмило Вікторівно!
Шановні педагоги, ветерани та учні Київського навчально-реабілітаційного центру № 6!
Сьогодні у колективу вашого НРЦ особливо урочистий день, адже ваш уславлений заклад освіти відзначає свій 125-річний ювілей і, безумовно, без яскравих сторінок його історії неможливо уявити не лише вітчизняну сурдопедагогіку, а й загальносвітову історію навчання і виховання дітей з порушеннями слуху.
Заснована Київська спеціальна школа для глухонімих дітей у червні 1900 року за ініціативи голови Київського відділу опіки глухонімих Є.С. Трепової, а першою вчителькою була Н.К. Патканова. Їхнє дітище швидко стало відоме далеко за межами міста і країни своїми успіхами, своїми педагогами та своїми випускниками.
Тут працювала плеяда великих трудівників, неповторних майстрів-сурдопедагогів: Н.К. Патканова, Т.І. Білоусенко, О.Ш. Кржевін, Р.Г. Краєвський, М.П. Доброволенко, Л.В. Майбродська, П.І. Гуслиста, Г.Л. Худолевич, Г.І. Ратник, Л.В. Смирнова, Т.І. Тихонюк, Г.І. Остренська, Т.І. Зибницька, Л.В. Шевченко, Л.П. Шарф, М. В. Коростельова, К.А. Дем’яненко, М.П. Антонюк, Є.С. Грищенко, М.П. Рибальченко, Н.В. Федіна, О.І. Юркевич, Г.М. Коберник, В.І. Воробей, Б.Є. Василевська, С.В. Дука, Н.П. Школьна, Т.І. Синіцина, В.В. Значко, Ф.Й. Шиндерман, Н.Ф. Феріна, Т.А. Гордієнко, Н.Є. Медвєдєва, М.А. Диба, І.Ф. Юфа, А.П. Гришко, В.В. Стьопкін, В.І. Шокота і багато-багато інших.
Згадати поіменно кожного, хто заслуговує на особливе слово пошани та подяки – складно, адже школа славиться не лише своїми висококваліфікованими педагогами та багаторічними традиціями, а й талановитими учнями, які змалечку проявили свої здібності не лише у навчанні, а й у спорті, театральному та образотворчому мистецтві тощо.
Серед випускників школи є інженери, вчителі, художники, висококваліфіковані робітники, відомі спортсмени – гордість, слава і окраса не лише навчального закладу, а Українського товариства глухих, яке очолює теж його випускниця. Згадати всіх практично неможливо: Марина Авдошко, Тетяна Антоненко, Валентина Бондаревська, Сергій Бойчук, Василь Булах, Ірина Бакуринська, Сергій Бочериков, В’ячеслав Бойцов, Нафтул Векслер, Наталія Величко, Борис Вовк, Віктор Гуща, Тетяна Губар, Світлана Городок, Жанна Дудникова, Олена Довгань, Андрій Єгер, Володимир Жураковський, Олена Каплан, Володимир Кравцевич, Ігор Ковтун, Ганна Литвиненко, Михайло Пилипенко, Віталій Радько, Микола Рибальченко, Євгенія Скурчинська, Ганна Скурчинська, Олександр Спорадько, Лілія Шабанова, Володимир Чайкін, Василь Шокота, Всеволод Шабунін та багато-багато інших.
Вже 125 років двері вашого закладу гостинно відчинені для дітей з особливими потребами, які тут не лише навчаються і працюють, а й розвиваються духовно і фізично. Вони мають чудовий взірець минулих поколінь, який висвітлено на стендах шкільного музею, створеного за ініціативою й активною участю незабутньої Є.С. Грищенко.
Передаючи молодому поколінню цінні знання та досвід, педагоги школи не забувають і про розвиток особистості й примноження талантів, про створення атмосфери доброзичливості й толерантності, про повноцінну безперешкодну комунікацію між всіма учасниками навчального процесу, про вивчення і популяризацію рідної для глухих учнів української жестової мови.
Цьому сприяла також наявність серед педагогічного колективу школи вчителів з порушеннями слуху, які є для своїх учнів взірцем і яскравим прикладом можливостей і життєвих вершин, яких може досягнути людина попри всі проблеми, які виникають від втрати здатності чути світ, що нас оточує.
Особливо хочемо підкреслити, що колектив Київського навчально-реабілітаційного центру № 6 разом з усім українським народом наразі є взірцем незламності й героїчно подолання труднощів. Попри всі негаразди воєнного часу його педагогічний та учнівський колективи продовжують жити, працювати, навчати й навчатися в умовах ворожих обстрілів, повітряних тривог і блекаутів, надають допомогу тим, хто потребує особливої підтримки, та з оптимізмом дивляться у завтрашній день, наближаючи день перемоги над ненависним ворогом.
