Ми пам’ятаємо…
Наближається 20 липня – день, коли виповнилося б 90 років незабутньому СКУРЧИНСЬКОМУ Володимиру Вікторовичу – засновнику, незмінному директору і доглядачу Музею Українського товариства глухих, який сьогодні має його ім’я.
Він сам нині став частиною історії Товариства, завжди був і залишається прикладом відданості та любові до свого історичного дітища — музею, який слугує і слугуватиме невичерпною криницею пізнання і гордості ще не одному поколінню глухих людей, музею, неоціненні експонати якого розповідають про вікопомні події з життя Товариства, про людей, що були свідками й творцями його славної історії.
Скурчинський В.В. народився в Києві, у родині глухих. У трирічному віці частково втратив слух, але це не завадило йому успішно закінчити 7 класів масової школи й стати учнем кравця у швейній майстерні. Він здобув фах кравця чоловічого верхнього одягу, закінчивши одночасно й вечірню школу робітничої молоді.
Але доля завдала ще один непоправний удар - у дев’ятнадцятирічному віці Володимир повністю втратив слух і з того часу все своє життя назавжди пов’язав з Українським товариством глухих.
Ще змалечку відвідуючи з батьками Будинок культури УТОГ, після втрати слуху він став постійним відвідувачем всіх заходів і творчих гуртків, активним учасником художньої самодіяльності БК УТОГ. Маючи хист до фото і кінозйомки, В.В. Скурчинський успішно заявив про себе як актор, режисер і оператор знятих ним аматорських художніх і хронікально-документальних фільмів про життя глухих, історію й трудові здобутки Товариства.
Але головним покликанням долі, справою честі для В.В. Скурчинського стало втілення в життя ідеї його батька — В.С. Скурчинського про створення Музею Українського товариства глухих. Буваючи в усіх куточках країни й спілкуючись з друзями за кордоном, Володимир Вікторович по крихті збирав історичні матеріали з життя та діяльності глухих людей, про школи глухих, про перші кроки організаційного становлення глухої спільноти.
Справді титанічна праця невтомного ентузіаста увінчалася успіхом. У 1967 році музей було відкрито і він став першим таким культурно-освітнім закладом історично-пізнавального спрямування не лише в Україні, а й на теренах колишнього Радянського Союзу.
У 1969 році В.В. Скурчинський став інженером з техніки безпеки на Київському УВК № 2 УТОГ, згодом перейменованому в ДВП «Контакт». Працював також на інших посадах і у 2002 році вийшов на пенсію за віком.
Виробнича, творча і громадська діяльність В.В. Скурчинського була високо оцінена державою та Українським товариством глухих. Він був нагороджений багатьма відзнаками, дипломами, почесними грамотами, медалями. У 1993 році йому надано звання «Заслужений працівник культури України». З 1989 року В.В. Скурчинський — Почесний член УТОГ. У 2010 році його прізвище було занесено до Книги рекордів Українського товариства глухих у номінації «Людина», враховуючи те, що В.В. Скурчинський перший серед членів УТОГ заснував Музей історії УТОГ, встановивши тим самим абсолютний рекорд серед глухих України.
До останнього дня свого життя, яке обірвалося 29 грудня жахливого для всіх 2020 року від тяжкої, підступної хвороби, Володимир Вікторович продовжував трудитися на благо Товариства, пропагуючи його багатющу історію словом, жестом і неоціненними музейними експонатами, багато працював над розробкою навчальних посібників для глухих дітей та їхніх батьків і вчителів. Володимир Вікторович брав активну участь у діяльності Об’єднання нечуючих педагогів, у розв’язанні проблем навчання і виховання дітей з порушеннями слуху. Як створений ним Музей, так і навчальні посібники, «Енциклопедичний довідник УТОГ», «Минуле і сучасне у жестовій мові» та інші розробки продовжують служити спільноті глухих. А скільки його чудових ідей так і залишилися невтіленими…
У нашій вдячній пам'яті назавжди збережуться його незабутні справи, втілені ним на сцені і на екрані образи, смак його власноруч спеченої традиційної великодньої паски, його неперевершені жарти й пісні і вся його велична постать Людини з великої літери.
Президія ЦП УТОГ, президія правління Київської організації УТОГ, колективи Культурного центру УТОГ і Київського ДВП «Контакт» УТОГ,
Всеукраїнська і Київська ради ветеранів УТОГ, ГО «Об’єднання нечуючих педагогів», друзі та колеги.