Життєвий шлях довжиною у 95 років, який пройшла сьогоднішня ювілярка – Почесна членкиня УТОГ, колишня головиня Житомирської обласної організації УТОГ Олександра Дмитрівна ТВЕРСЬКА, гідний великої пошани і повагим. Чимало довелося їй пережити, багатьом людям простягти руку підтримки, зігріти своєю увагою і добротою. Низький уклін їй за це!
Народилась і росла вона в робітничій родині на Орловщині. Від природи енергійна дівчина ще зі шкільних років захоплювалась драматургією, фольклором та класичною літературою. На жаль, умов для навчання у Олександри не було і вона власними силами здобувала освіту, а у 1947 році почала працювати в бібліотеці міста Черняховська. Згодом зустріла свою долю і разом із чоловіком-військовим поїхала на Далеку Північ, а потім — в Україну, де у військових частинах організовувала роботу бібліотек, клубів, створювала гуртки художньої самодіяльності. Коли родина переїхала до Житомира, Олександра Дмитрівна вступила до Житомирського культосвітнього училища ім. Косенка на режисерський факультет. Її дипломним спектаклем була п’єса Масса і Червінського «Люблю, люблю», виконана аматорами Житомирського клубу УТОГ. Адже її молодша сестра Таїса мала порушення слуху і працювала на Житомирському УВП УТОГ. У 1962 році О.Д. Тверська прийшла в облорганізацію глухих, спочатку вона була призначена художньою керівницею, а згодом — директоркою Будинку культури.
Завдяки наполегливій праці та ініціативі Олександри Дмитрівни художня самодіяльність Будинку культури УТОГ брала активну участь в обласних та республіканських конкурсах і була відзначена багатьма почесними грамотами й подяками.
Сьогодні Олександра Дмитрівна з вдячністю пригадує ті сповнені творчої наснаги роки, згадує і дружний колектив своїх колег.
У цей період, за ініціативи Олександри Дмитрівни, проводилися цікаві конкурси, фестивалі художньої самодіяльності, відбувалися виїзди художніх колективів Будинку культури в райони області.
У 1970 році на обласній конференції О.Д. Тверську було обрано головинею правління обласної організації УТОГ. 17 років працювала Олександра Дмитрівна на цій посаді. Саме в цей період повною мірою виявились її здібності вольового, принципового керівника і теплої, чуйної душею людини. Вона розуміла біди й життєві проблеми глухих. І вони були їй безмежно вдячні за увагу і турботу. Скільком вона допомогла, скількох підтримала, спрямувала на вірну життєву стежину!
Олександра Дмитрівна не тільки піклувалась про людей, а й строго контролювала роботу всіх структурних підрозділів своєї організації. Щороку за підсумками роботи Житомирська облорганізація посідала перші місця в конкурсах між облорганізаціями УТОГ. Житомирському будинку культури за успіхи в роботі було присвоєно почесне звання «Колектив відмінної праці».
Багато сил і душі Олександра Дмитрівна вклала у творчий зліт драматичного колективу Будинку культури УТОГ, який у 1973 році отримав звання «Народний самодіяльний театр».
За багаторічну сумлінну і плідну працю Олександра Дмитрівна Тверська нагороджена медаллю «Ветеран праці», почесними грамотами ЦП УТОГ, Укрпрофради, Міністерства соціального забезпечення України, багатьма іншими відзнаками, а у 1987 році їй було присвоєно високе звання «Почесний член УТОГ».
Хоча Олександра Дмитрівна була вже на заслуженому відпочинку, проте до 1995 року продовжувала працювати в Житомирській територіальній організації УТОГ, надаючи допомогу глухим мешканцям міста і області.
До 2006 року О.Д. Тверська очолювала обласну Раду ветеранів УТОГ, брала активну участь у проведенні бесід та зустрічей з членами УТОГ Житомирщини. І сьогодні вона підтримує тісний зв’язок з облорганізацією УТОГ.
І не заростає її стежина добра і відданості людям, стежина, якою Олександра Дмитрівна впевнено крокує потягом усього свого довгого життя.
