
Надійшла сумна новина: 22 січня 2025 року пішла у засвіти ЗАДНІПРОВСЬКА Євгенія Пилипівна — талановита особистість, яка тривалий час дарувала своє мистецтво глухим людям. Сцена була не просто її хобі, а головним змістом її життя.
Багато років вона сяяла на самодіяльній сцені Київського палацу культури УТОГ, підкорювала не лише своєю виконавською майстерністю, а й умінням працювати з людьми, розуміти їх, уважно розглядати їхні проблеми та долати їх.
Нещодавно, 9 січня, їй виповнилося 89 років… Як і багато інших глухих людей, які втратили слух у дитинстві, Євгенія Пилипівна пройшла нелегкий життєвий шлях. Батька вона майже не пам'ятає — він загинув у страшному 1941 році. Через рік прийшла нова біда — після тяжкої хвороби Женя втратила слух, але дівчинка навчалась так успішно, що з Білоцерківської школи-інтернату для глухих дітей за рішенням районного відділу освіти була переведена до загальноосвітньої середньої школи в тому ж місті, яку закінчила з відзнакою.
У 1955 році Женя почала трудову діяльність учениці індпошиття на Київському УПК № 3 УТОГ, де пропрацювала до 1958 року. В цей час уперше набиралася група глухих студентів у Київському технікумі легкої промисловості. Євгенія стала студенткою цього технікуму, який успішно закінчила в 1962 році й була направлена на роботу до Спеціального проєктно-конструкторського бюро УТОГ. Починала вона з посади техніка-технолога і «виросла» до старшого інженера-технолога швейно-трикотажного цеху. Вона щедро ділилася з глухими колегами своїми знаннями й досвідом, розповідала про прочитане, передавала свою любов до літератури та поезії. Згодом Євгенія перейшла на роботу вихователькою гуртожитку Київського УВП № 1 УТОГ, потім працювала головою Київського міського відділу УТОГ, а з 1975 року перейшла до Науково-методичного кабінету клубної роботи УТОГ.
Цей перехід не був випадковим — ще з юності, з 1955 року, Євгенія брала активну участь у художній самодіяльності. Вона виступала з естрадно-драматичним колективом Київського палацу культури УТОГ, була однією з провідних актрис драматичної студії, колективу якої у 1964 році надано звання «Самодіяльний народний театр». Талановита актриса, вона створила низку чудових сценічних образів. До цього часу старше покоління глухих киян пам'ятає її Катерину в «Грозі» Островського, Валю в «Іркутській історії» Арбузова, героїню спектаклю «Одна береза знає» та інші ролі.
Євгенія Пилипівна — лауреатка багатьох оглядів і фестивалів народних самодіяльних театрів і естрадних колективів системи УТОГ. Особливо запам'ятався 1967 рік, коли на Республіканському огляді любительських кінофільмів перше місце посів фільм «Перші почуття» за сценарієм І.А. Сапожникова, в якому головні ролі зіграли Є.П. Задніпровська та В.В. Скурчинський.
Працюючи методисткою клубної роботи, Євгенія Пилипівна продовжувала вдосконалювати свою майстерність і знання, вступивши до політехнікуму Ленінградського відновлювального центру, який з відзнакою закінчила в 1979 році за спеціальністю «Клубна робота. Керівник самодіяльного колективу».
За плечима був великий досвід роботи з людьми і 25 років творчої роботи в самодіяльному театрі, тому у 1979 році її запросили працювати художньою керівницею Республіканського палацу культури УТОГ. Під її керівництвом самодіяльний театр і самодіяльний ансамбль танцю «Блакитна стрічка» неодноразово підтверджували свої почесні звання «Народний». Є.П. Задніпровська виховала не одне покоління самодіяльних акторів різних жанрів. Велика заслуга належить їй в тому, що колективи художньої самодіяльності займали почесні призові місця в міських, обласних, республіканських і міжнародних фестивалях і конкурсах.
За багаторічну добросовісну працю вона була нагороджена медалями «За трудову відзнаку» і «Ветеран праці», Почесною грамотою Міністерства праці та соціальної політики України, їй надано звання «Відмінник УТОГ».
Гідно пройдено довгий життєвий шлях, згасла яскрава самобутня зірка, але безумовно, в пам’яті людей - вдячних глядачів та шанувальників її таланту - Євгенія Пилипівна залишиться як одна з найкращих представниць покоління особливого і нескореного, яке попри всі примхи нелегкої долі жило повноцінним життям, розвиваючи та прославляючи мистецтво глухих.
З болем у серці кажемо: «Прощавайте, незабутня Євгеніє Пилипівно» і висловлюємо щирі співчуття її рідним і близьким.
Президія Центрального правління ГО «УТОГ»,
президія правління Київської організації УТОГ,
керівництво Культурного центру УТОГ,
колективи Народного самодіяльного театру КЦ УТОГ
і Народного самодіяльного ансамблю танцю «Блакитна стрічка»,
друзі та колеги