Династія Федорових-Тютєрєвих
Перше покоління – дідусь, бабуся
Дідусь - Федоров Степан Гаврилович, (1927–2015 рр.) – народився в 1927 році в м. Золочів Харківської області. Глухий. Член УТОГ з 1950 р. Закінчив 6 класів школи для глухих дітей в м. Богодухів Харківської області. Працював у селищі Гути Богодухівського району Харківської області в ремонтній майстерні слюсарем з ремонту машин, а згодом на Харківському електромеханічному заводі (ХЕМЗ) шліфувальником.
Степан Гаврилович мав акторські здібності. Ще з юних років захоплювався художньою самодіяльністю. Починаючи з 80-х років минулого століття брав активну участь у житті Харківського будинку культури УТОГ: танцював, грав в сценках та спектаклях «У чому їх гріх», «Циліндр» та інших. З трупою акторів самодіяльного театру «Аріадна» виступав не лише перед глядачами на сцені БК УТОГ, а й виїздив з гастролями для виступів серед членів УТОГ по районах області, у м. Київ, на підприємства УВП № 1 та УВП № 2 УТОГ м. Харкова. Особливо запам´ятався глядачам дует Одарки (Ніна Бєлова) та Карася (Степан Федоров).
У 1994 році в спектаклі «Біда від ніжного серця» і в 1999 році у спектаклі «Трикутний капелюх» Степан Гаврилович грав провідні ролі. Саме цими спектаклями Харківський самодіяльний театр глухих «Аріадна» підтвердив звання «народний». В спектаклях була відмічена органічна гра Степана Федорова.
Також Степан Гаврилович був активним учасником клубу «Ветеран» при Харківському будинку культури УТОГ, який на той час очолював Абрам Ізраїльович Росинський. У 2015 році Степан Гаврилович Федоров пішов з життя.
Бабуся – Федорова Віра Демідівна, (1928 - 1983 рр.) – народилась в селищі Гути Богодухівського району Харківської області. Глуха. Членкиня УТОГ з 1955 року. Закінчила 5 класів школи для глухих дітей в м. Богодухів Харківської області. Була домогосподаркою. Захоплювалась шиттям. Шила одяг друзям та знайомим. Віра Демідівна Федорова пішла з життя у 1983 році.
Друге покоління - діти
Донька – Ганна Степанівна Тютєрєва, народилася в 1959 році в селищі Гути Богодухівського району Харківської області. Слабкочуюча. Членкиня УТОГ з 1975 року. У 1980 році закінчила Харківську школу-інтернат для глухих дітей та продовжила навчання в Харківській вечірній школі № 23 для глухих. Свою трудову діяльність розпочала на Харківському УВП № 1 УТОГ штампувальницею, а потім контролеркою. Згодом працювала в Харківському БК УТОГ та ТОВ «Промзв´язок». З 2023 року перебуває на заслуженому відпочинку.
Зять – Володимир Олександрович Тютєрєв, народився в 1950 році в селищі Шнурки Слов’янського району Донецької області. Слабкочуючий. Член УТОГ з 1983 року. З 1959 до 1967 року навчався в Миргородській школі для глухих дітей. Згодом продовжив навчання в Харківській вечірній школі № 23 для глухих. Після закінчення школи працював на Харківському УВП № 1 УТОГ фасувальником. Згодом перевівся до Харківського будинку культури глухих, був чудовим художником-оформлювачем. З 1975 до 1978 року навчався в ЛВЦ. Після закінчення ЛВЦ працював на Харківському УВП № 3 УТОГ «Влатія», книжковій фабриці «Глобус».
Володимир Тютєрєв з молодих років захоплювався художньою самодіяльністю. Особливо його зацікавив створений при ОБК УТОГ вокально-інструментальний ансамбль «Світанок», де він грав на електронному музичному інструменті – синтезаторі «Іоніка».
А ще Володимир – завзятий рибалка та грибник.
Третє покоління - внуки
Онука – Анжела Володимирівна Тютєрєва, народилась у 1985 році в місті Харкові. Навчалася в Харківській школі-інтернаті для cлабкочуючих дітей. У 2000 році була прийнята в УТОГ. Після закінчення 10 класу школи вступила на навчання до ПТУ № 35 на спеціальність «швачка» та одночасно навчалась в Харківській вечірній школі № 23 для глухих. Після закінчення школи працювала на підприємстві ЗАО «Новий стиль» швачкою офісних крісел.
З самого дитинства Анжела, як і її дідусь, мала акторські здібності, полюбляла пісні та танці. Анжела з юних років брала участь у художній самодіяльності БК УТОГ. Першу свою нагороду вона отримала на Республіканському дитячому конкурсі пісні у жестовому виконання у 1999 році за виконання пісні «Буратіно». Саме любов до сценічної творчості вплинула на подальшу долю Анжели. У 2005 р. вона вступила на навчання до Київського Державного естрадно-циркового училища. Після навчання Анжела залишилась в м. Київ, працювала художнім керівником театру міміки та жесту «Райдуга», а з 2011 року – режисером театру міміки та жесту «Райдуга», де і працює по теперішній час.
Анжела Тютєрєва комунікабельна, має авторитет серед глухої молоді та ветеранів сцени. Глядачам запам´ятався її виступ з виконанням пісні жестовою мовою разом з популярною українською артисткою Тіною Кароль.