Доля ветеранки нашого Товариства, Почесної членкині УТОГ Марії Максимівни ПАШНИК є яскравим прикладом того, як працьовита і талановита особистість, прийшовши в ранній юності в УТОГ, успішно реалізовує свій багатий потенціал. Сьогодні вона відзначає чудову ювілейну дату, і ми з пошаною і вдячністю згадуємо віхи її життєвого шляху, який вона невтомно торувала, працюючи на благо таких же, як і сама, людей з порушеннями слуху.
Втративши слух у ранньому дитинстві, Марія Максимівна спочатку навчалася в масовій школі в рідному селі Надорожна Тлумацького району Івано-Франківської області, а через 4 роки її перевели до Чернівецької спецшколи-інтернату для слабкочуючих дітей. У 1970 році вона закінчила 10 класів з похвальною грамотою і вступила до технічного училища № 2 Івано-Франківської фабрики індпошиву та ремонту одягу. Після закінчення навчання до 1975 року працювала в ательє мод швачкою 5 розряду жіночого та дитячого одягу, а у вільний час брала активну участь у художній самодіяльності Івано-Франківського ОБК УТОГ.
У 1975 році Марія Максимівна перейшла на Івано-Франківське УВП УТОГ, де спочатку працювала швачкою-мотористкою, а потім контролеркою ВТК закрійного цеху та лекальницею.
У 1988 році Марію Максимівну запросили працювати до БК УТОГ завідувачкою постановочної частини Народного самодіяльного театру. Цього ж року вона стала студенткою заочного відділення Київського державного інституту культури імені О. Корнійчука, де за сприяння УТОГ була творена спеціальна група для глухих. У 1993 році вона закінчила інститут й отримала диплом за спеціальністю «Культурно-просвітня робота».
Далі Марія Максимівна працювала бібліотекаркою, художньою керівницею Будинку культури, головою Івано-Франківської територіальної організації УТОГ. Продовжувала брати участь у художній самодіяльності, виїжджала в інші міста та села з концертними програмами, виступала на обласних та республіканських конкурсах-оглядах художньої самодіяльності, де неодноразово нагороджувалась грамотами та дипломами.
Так вона накопичувала необхідний практичний досвід і знання, здобуваючи заслужену шану і повагу не лише серед своїх глухих земляків, а й далеко за межами області. У серпні 1993 року, на XIX позачерговій звітно-виборчій конференції, делегати обрали Марію Максимівну керівницею Івано-Франківської обласної організації УТОГ. Працюючи на цій нелегкій посаді, вона не лише проводила активну роботу з виконання статутних завдань УТОГ і надання всебічної допомоги членам УТОГ, а й активно займалася пошуком спонсорів і налагодженням контактів з міською владою, завдяки яким зроблено безплатно ремонти фасаду БК та приміщень ТО УТОГ.
У 2020 році М.М. Пашник пішла на заслужений відпочинок, але продовжує брати активну участь у громадському житті УТОГ і роботі з ветеранами Товариства. У праці на землі, спілкуванні з рідними, підтримці тісних зв’язків з колегами і друзями з усіх куточків країни знаходить вона втіху і розраду в цей складний час.
За сумлінну багаторічну працю Марія Максимівна неодноразово нагороджувалася грамотами президії ЦП УТОГ і облдержадміністрації м. Іван-Франківська. У 2001 році їй надано звання «Кращий роботодавець 2000 року», а у 2003 році вона отримала відомчу нагороду «Відмінник Українського товариства глухих». У 2008 році Указом Президента України була нагороджена орденом «За заслуги» III ступеня, а у 2009 році президія ЦП УТОГ нагородила її відомчою відзнакою «За заслуги». 23 вересня 2021 року, на ХХ з’їзді УТОГ М.М. Пашник було присвоєно звання «Почесний член УТОГ». З нагоди нинішнього ювілею Марію Максимівну нагороджено Почесною грамотою президії ЦП ГО «УТОГ».
