Сьогодні відзначає ювілейний день народження колишня очільниця Всеукраїнської ради ветеранів УТОГ Тетяна Павлівна ЛАПІЄВА, трудова біографія якої має два визначних періоди, перший з яких пов'язаний з театром міміки і жесту «Райдуга», а другий – з роботою в апараті Центрального правління УТОГ.
У дитинстві дівчинку водили в гурток при хореографічному училищі в м. Вологда, але не судилося їй стати балериною, бо якось вранці вона прокинулася глухою. Рік її возили різними клініками, але нічого не допомагало і довелося віддати 8-річну Таню до спецшколи для слабкочуючих дітей…
Після закінчення школи Тетяна вступила до Ленінградського відновлювального центру Всеросійського товариства глухих на факультет культурно-просвітньої роботи. Вона легко навчалася, проводила активну громадську роботу, займалася в секції спортивної гімнастики, брала участь у спортивних змаганнях разом з чуючою молоддю. Понад усе Тетяна любила танцювати, брала участь у художній самодіяльності.
Подальшу її долю визначила зустріч з тодішнім головним режисером театру міміки і жесту «Райдуга» з Києва М. Новосельським. Під час гастролей цього театру в Ленінграді Тетяна побачила на сцені те, що було близьке її серцю, пройшла конкурсний відбір і після закінчення навчання у ЛВЦ у 1972 році стала актрисою цього театру. Вона наполегливо працювала в усіх театральних постановках, а у репертуарі молодої артистки з’явилися пластичні етюди, які принесли їй великий успіх і завдяки яким Тетяна стала провідною актрисою. Деякі її номери, такі як етюд «Змія» ввійшли до «золотого фонду» театру.
Тетяну цінували не лише як актрису, але і як професіонала з 25-річним досвідом, що має свій погляд на речі. До її думки прислухалися, вона була членом художньої ради театру «Райдуга».
У 1997 році через народження доньки Тетяна взяла перерву в роботі і коли повернулася в театр, зіткнулася з кардинальними змінами і прийняла нелегке рішення розстатися з професіональною сценою. Вона керувалася принципом, що «актор, як спортсмен, повинен з'явитися на арені вчасно і вчасно піти» і перейшла на роботу до канцелярії ЦП УТОГ.
Відповідальна, швидка й уважна в роботі, вона користувалася заслуженим авторитетом в колективі апарату ЦП УТОГ, брала діяльну участь в роботі первинної організації ЦП УТОГ, була активним членом Всеукраїнської ради ветеранів УТОГ, входила до складу лекторів Культурного центру УТОГ.
Після того, як у 2019 році пішла з життя Г.М. Мережко, Тетяна Павлівна змінила її на посаді голови Всеукраїнської ради ветеранів УТОГ. Адже багато років вона працювала разом з нею, була її вірною помічницею у багатьох ветеранських справах. Прийнявши з її рук цю відповідальну естафету вона багато зробила для того, щоб важлива робота з ветеранами УТОГ і надалі здійснювалася на належному рівні.
У 2020 році Тетяна Павлівна пішла на заслужений відпочинок.
За сумлінну працю і активну громадську роботу вона має нагороди: Почесну грамоту ЦП УТОГ, подяку Міністерства праці та соціальної політики України, інші відзнаки.
