Ювілейний день народження - чудовий привід для підсумків за пройдений до цього дня шлях і для планування його надалі. А подій на життєвому шляху у сьогоднішньої ювілярки - Наталії Борисівни АДАМЮК, чимало і всі вони важливі та значні.
Усе починалося з колиски, з рідної домівки. Народилася Наталія 7 січня 1961 року в родині глухих, у славній Полтаві. З дитинства їй було притаманне прагнення до знань, допитливість та енергійність.
Шкільну освіту вона здобула, навчаючись у Миргородській та у Чернівецькій спецшколах. Навчалася з великим бажанням, адже її мрією було стати вчителькою. І ця мрія здійснилася - у 1980 році Наталія стала студенткою педагогічного інституту в Києві, а після закінчення навчання у 1985 році почала працювати у Полтавській спецшколі для глухих дітей. Спочатку вона рік була вихователькою, а потім двадцять років працювала вчителькою української мови та літератури. Наталія Борисівна була в школі ще й практичним психологом, адже завдяки досконалому знанню жестової мови та психології глухих швидко знаходила спільну мову з учням та їхніми батьками й успішно надавала їм необхідну підтримку.
Попри свою велику зайнятість, у 2000 році за її активного сприяння при Полтавській філії Відкритого міжнародного університету розвитку людини "України" була створена спеціальна група для глухих студентів, які здобули повну вищу освіту за спеціальністю соціального педагога. Серед них була і Адамюк.
І це ще не все! Наталія Борисівна тривалий час брала участь у діяльності колективу клоунади "Полтавські галушки" при Полтавському ОБК УТОГ та за сумісництвом працювала художнім керівником у цьому культзакладі.
Досконале володіння жестовою мовою глухих дало можливість Наталії Борисівні сформувати свій новаторський підхід до викладання, що полягав у постійному застосуванні жестової мови у навчально-виховному процесі. Бачачи успіхи своїх учнів, їхню зацікавленість навчанням рідною мовою, вона активно й наполегливо пропагувала широке вживання жестової мови серед колег.
Ці ідеї знайшли свою ще більшу реалізацію після створення у 2002 році ГО " Об'єднання нечуючих педагогів", у якому Наталія Борисівна брала найактивнішу участь, очолювала його діяльність і ділилася з колегами своїм багатим досвідом роботи.
Наступний важливий етап у біографії Наталії Борисівни пов'язаний з її переїздом до Києва і роботою у створеній у 2006 році лабораторії української жестової мови на базі Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка. Наполегливо працюючи у складі цієї лабораторії, Наталія Борисівна підготувала і у 2013 році захистила кандидатську дисертацію, ставши першою серед глухих українців та українок кандидаткою педагогічних наук!
Одночасно з науковою роботою вона з 2006 року працювала інструкторкою у відділі кадрів та оргвідділі виконавчого апарату ЦП ГО "УТОГ", а з 2022 року керує роботою відділу організаційної та видавничої роботи, вносячи свій значний внесок у вирішення багатьох важливих питань удосконалення організаційно-масової роботи, освіти глухих, їх соціального захисту і реабілітації, у популяризацію жестової мови та культури глухих.
За сумлінну працю на багатьох важливих напрямках й активну громадську роботу Наталія Борисівна має численні нагороди: почесні грамоти Міністерства освіти і науки, почесні грамоти ЦП УТОГ, інші відзнаки.
Вона по-справжньому залюблена у свою рідну жестову мову і з великим творчим натхненням передає свою любов усім, хто прагне її знати.
