5 порад, як подолати апатію
Понад п’ять місяців війни… І все більше людей скаржаться, що відчувають емоційну втому та апатію, сварять себе, що не можуть підтримувати звичний темп життя, забувають прості речі та не мають сили навіть на побутові справи.
Якщо ви впізнали себе, перше, що хочу сказати — не звинувачуйте себе. Зараз всі роблять, що можуть, а іноді — й більше, ніж можуть, навіть коли це — підтримувати нормальне життя, наскільки це можливо, для себе та своїх близьких.
Але апатія — як воронка, яка не має дна, тож чим швидше ми почнемо вибиратися з неї, тим краще. І сьогодні я зібрала декілька порад від спеціалістів.
Крок 1. Спробуйте замість того, щоб звинувачувати себе, знайти щось, за що можна себе похвалити.
Зараз все, що ми можемо робити — вже добре. Допомагати іншим, турбуватися про близьких, купувати продукти, платити податки, просто підтримувати більш-менш нормальний ритм життя — це вже маленька перемога, яка наближає нашу велику загальну перемогу. Зараз час, коли можна знизити вимоги до себе та прийняти, що ваш стан, активність та можливості “до 24 лютого” поки що недоступні. Давайте спробуємо навчитися хвалити себе навіть за прибране ліжко, вигуляну собаку та написаний лист.
Гарна ідея — увечері перелічити все, що ви змогли зробити за день та похвалити себе за це...
Крок 2. Повертайте поступово контроль над власним життям
Маленькі кроки до контролю над власним життям дають гарний результат та допомагають покращити настрій. Навіть якщо ви запланували приготувати борщ на обід, відповісти на лист та прибрати кухню і зробили це — запишіть це у свої перемоги. Коли незрозуміло, що на вас чекає попереду, починайте планувати своє життя на 1-2 дні вперед, потім зможете перейти до більш віддалених планів — як відновити документи, знайти житло та роботу, опанувати нову професію.
Гарна ідея: завести щоденник, записувати перелік справ на день та фіксувати те, що ви зробили.
Крок 3. Спілкуйтесь з людьми
У важкі часи часто виникає бажання сховатися у власний панцир та не витрачати енергію ще й на спілкування з іншими. Але наодинці ви лише глибше занурюєтесь у свої переживання та зневіру. Тому, наскільки це можливо, підтримуйте зв’язок з близькими та друзями, знайомими та незнайомцями, беріть участь у колективних заходах, ділиться своїм досвідом та вчиться в інших, зокрема, тому, як жити в умовах війни.
Гарна ідея: дізнатись, які заходи проходять в вашій громаді, та, якщо це безпечно, взяти в них участь.
Крок 4. Зменшуйте час в соціальних мережах
Соціальні мережі дають ілюзію контролю ситуації, але, як і будь-яка ілюзія, вона лише заважає жити тут і зараз та справлятись з тими викликами, що постають перед вами. До того ж щільний поток інформації напружує і без того перевантажену нервову систему. Тож намагайтеся більше часу приділяти тому, що відбувається з вами.
Гарна ідея: виділити фіксований час для соціальних мереж, наприклад, пів години вранці та пів години ввечері.
Крок 5. Звертайтесь по допомогу.
Нам дуже складно виживати наодинці. І в першу чергу це стосується важких стресових періодів. Тож коли вам важко, нормально попросити допомогти вам. Звертайтесь до друзів, близьких, соціальних служб, волонтерів та психологів, якщо вам потрібна їх допомога. А якщо ви в змозі, допомагайте самі тим, хто поруч, та тим, кому потрібна допомога.
Гарна ідея: виписати на папір п’ять речей, де вам потрібна допомога, та п’ять речей, де ви самі можете допомогти комусь.
Війна обов’язково скінчиться. І дуже важливо за цей час не втратити себе, свої сили та здоров’я, в тому числі — ментальне. Бережіть себе та вірте в Україну.