Відзначаючи 20-річчя Конвенції про права осіб з інвалідністю, ми вшановуємо важливе досягнення — визнання національних жестових мов повноцінними та рівноправними мовами.
Для України це означає утвердження української жестової мови як повноцінної та рівноправної мови, забезпечення права глухих людей вільно користуватися нею та отримувати інформацію, освіту й послуги українською жестовою мовою. Її визнання має втілюватися в реальних можливостях — навчатися, працювати, брати участь у суспільному житті та зберігати свою мовну й культурну ідентичність.
ПРАВА ЛЮДИНИ
Права людини - що це таке? Права – це обов’язкові норми якості життя, які має надавати держава.
Права належать усім людям, незалежно від статі, національного походження, кольору шкіри, релігії, мови чи будь-якого іншого стану, наприклад інвалідності чи глухоти. Але права Глухих у світі часто порушуються. Розглянемо найважливіші пункти Конвенції про права людини у таких сферах:
- Права на жестову мов
- Культура глухих і мовна ідентичність
- Двомовна освіта
- Навчання протягом всього життя
- Доступність
- Рівні можливості працевлаштування
- Рівна участь
Право на жестову мову
• Ст. 2: жестові мови є рівними за статусом розмовним мовам.
Це означає, що жестові мови, як і словесні є повноцінними, бо і одна, і друга передають зміст, точну інформацію. Тому за статусом жестова мова є рівною словесній мові.
• Ст. 21.b: глухі люди можуть надсилати та отримувати офіційні повідомлення жестовими мовами.
Якщо раніше треба було якось письмово спілкуватися з людьми які чують, то наразі Глухі можуть через перекладача ЖМ отримувати повідомлення різного характеру.
• Ст. 21.e і 24.3b: уряди повинні заохочувати вивчення жестової мови і сприяти розвитку мовної самобутності спільноти Глухих.
Це означає, що у кожній країні на державному ріні має вирішуватися питання навчання жестової мови та збереження мовної самобутності Глухих. Чому? Тому, що ми – особлива лінгвоспільнота.
• Ст. 23.3: уряди завчасно мають надати повну інформацію, послуги і підтримку дітям з обмеженими можливостями та їхнім сім’ям, включаючи інформацію про культуру Глухих, жестову мову і двомовну освіту.
Ця важлива стаття роз’яснює, що, наприклад, при народженні глухої дитини і вона. І її батьки мають отримати повну інформацію і про існування об’єднань Глухих, і про їхню жестову мову, та існування унікальної культури Глухих. Окрім того, батьки мають знати і про можливості навчання та виховання дитини у двомовному середовищі.
Зокрема, поняття двомовної освіти широко описано в Саламанській декларації від 1994 року. Вона закликає країни затвердити принцип інклюзивної освіти та приймати до загальноосвітніх шкіл усіх дітей, в тому числі і глухих. І глухі діти повинні мати право навчатися жестовою мовою.
Також Декларація звертає увагу на те, що в інклюзивних школах мають бути усі умови для навчання глухих дітей нарівні з іншими дітьми впродовж всього терміну навчання.
Вона чітко вказує, що за допомогою жестової мови діти можуть отримати якісні знання з усіх навчальних предметів, тому вчителі мають знати жестову мову на рівні носіїв. І заохочує поширювати практику найму глухих вчителів.
Культура Глухих і мовна ідентичність
• Ст. 30.4: уряди повинні визнати та підтримувати культурну та мовну ідентичність і жестову мову.
Зміст цієї статті такий: держава має сприяти збереженню і передачу наступному поколінню жестову мову та культуру Глухих. Для цього підтримувати та заохочувати проведення різних театралізованих, спортивних, культурно-масових тощо заходів за участю самих Глухих.
Навчання протягом всього життя
• Ст. 5, 24.5 і 27:: уряди мають забезпечити професійне навчання та навчання протягом усього життя.
Глуха особа має право навчатися і після школи, постійно отримувати нові знання з обраної професії, новий досвід в будь=якому місці, в будь-який час протягом всього свого життя.
Доступність
• Ст. 9 і 21: уряди мають забезпечити доступ до інформації та зв’язку.
Кожна глуха людина має потребу в інформації, в тому ж обсязі. Що і інша людина – для того, щоб свідомо будувати власне життя. Отже, глухі повинні мати право вільно звертатися, мати вільний доступ до перекладачів жестової мови, через яких отримується інформація.
Рівні можливості працевлаштування
• Ст. 27: уряди мають забезпечити «розумне пристосування» (коригування та підтримку) глухим працівникам.
Глуха людина так само, як і інша, може навчитися професії і вміти заробляти собі на життя шляхом працевлаштування. Її трудові навички не дивують вже нікого. Є лише вимога до роботодавців: облаштувати робоче місце, створити Глухим належні умови для праці.
Рівна участь
• Ст. 5: уряди повинні заборонити дискримінацію за ознакою інвалідності та гарантувати рівний і ефективний правовий захист від дискримінації за будь-якими ознаками.
Для Глухих ця стаття означає, що вони незалежно від інвалідності мають рівні права з іншими людьми. В іншому разі дискримінація карається законом держави.
• Ст.12: уряди повинні забезпечити, щоб люди з обмеженими можливостями, у тому числі глухі, мали правоздатність нарівні з іншими в усіх аспектах життя.
Зміст даної статті в тому, що будь-яка людина, в тому числі Глухий, повинна мати права як громадянин певної країни.
• Ст. 20: уряди мають вжити ефективні заходи для забезпечення особистої мобільності з якомога більшою незалежністю для людей з обмеженими можливостями, включаючи Глухих.
Це означає, що глухі люди мають право своєчасно отримувати інформацію з метою прийняття власних рішень з будь-яких питань - в цьому полягає суть особистої мобільності.
• Ст. 29: уряди мають гарантувати та сприяти створенню середовища, яке забезпечує ефективну та повну участь у політичному та громадському житті нарівні з іншими.
Кожний Глухий має право повноцінно жити політичним та громадським життям. Мати право виборчого голосу і бути обраним до різних політичних, громадських об’єднань та груп.
• Ст. 23: уряди повинні вживати ефективні і відповідні заходи для усунення дискримінації людей з обмеженими можливостями, включаючи Глухих, у всіх питаннях, що стосуються шлюбу, сім’ї, батьківства та стосунків, нарівні з іншими.
Ніхто не має права проводити дискримінаційні впливи в особистому житті Глухих (одруження, народження дитини, усиновлення чи опікунства тощо)
• Ст. 24: уряди повинні сприяти вивченню жестової мови і сприяти розвитку мовної ідентичності спільноти Глухих.
Тут зрозуміло без пояснень. Поширювати. популяризувати вивчення жестової мови та її застосування в усіх державних, комунальних тощо закладах, на різних об’єктах інфраструктури та об’єктах отримання різноманітних послуг (магазини, театри, спортивні об’єкти тощо.