УСЕ НАЙКРАЩЕ — ДІТЯМ! - 2

А ТЕПЕР — ПРО ТАБІР

Програма табору була розрахована на 6 днів. Чому ж так мало? — запитаєте ви. Тому що це був свого роду пілотний табір, під час якого, окрім роботи з дітьми, було поставлено завдання вивчити всі аспекти роботи у таборі та набути досвіду для по­дальшої роботи. Кожен день табору мав свою тему та основну ідею, на базі якої й проводилися лекції та ігри. День перший — «Знайомство», день другий — «Моя мрія та шлях до неї», третій день — «День здоров’я та спорту», день четвертий — «Цікавий Ки­їв», п’ятий день — «Світ навколо мене», і останній день — «До нових зустрічей!».

У перший день діти ознайомились з роз­порядком дня, що містив ранкову заряд­ку, тиху годину, чотириразове харчування (сніданок, обід, полуденок та вечеря), ігри на свіжому повітрі, розвивальні ігри та ці­каві лекції. Особливу увагу було акценто­вано на правила поведінки у таборі — на великих ватманах діти самі заповнювали у дві колонки, що можна, а чого не можна робити у таборі, таким чином беручи від­повідальність за свої слова та вчинки.

Щодня проводились лекції на такі те­ми: «Знайомство з історією УТОГ», «Шлях до мрії», «Глухі можуть усе!», «Бути ліде­ром», «Робота у команді та командобуду­вання», «Що таке ООН?», а також практич­ні завдання: «Що я дізнався про УТОГ», «Я і моя мрія», «Яким, на мою думку, має бути гарний лідер», «Будівники вежі», «Яким я бачу майбутнє в УТОГ», «Інтернет: це добре чи ні?» та «Я та ООН у майбутньому». Ці лекції проводилися вожатими табору. Ок­рема подяка Марині Лебідь, запрошеній гості, яка виступила з лекцією про ООН.

Звичайно ж, щодня були рухливі ігри на свіжому повітрі, спортивні змагання між ко­мандами, відпочинок біля озера. Родзинкою стала екскурсія до столиці України — міста Києва, яку провели Тетяна Корнієнко та гід Наталія Блохіна за допомогою переклада­ча-дактилолога Світлани Заборовської. Ці­кавими для дітей були і відвідини Культур­ного центру УТОГ, де діти познайомилися з театром «Райдуга» та закулісним життям ак­торів, а також поринули у минуле спільноти глухих, відвідавши Музей історії УТОГ.

ДУМКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ УЧАСНИКІВ ТАБОРУ

Стас Печерський: «Я вперше у такому та­борі, мені все дуже спо­добалося, але хотілось би, щоб наступного ра­зу було більше дітей і збільшений вік учасни­ків табору. Ще хотілось би більше екскурсій та ігор. Так, тут було весело, але хочеться, щоб наступного разу було ще веселіше».

Єгор Колкутін: «Ме­ні дуже сподобалося тут: цікаві ігри, купання на озері, екскурсія Києвом. Наступного разу теж хочу потрапити сюди — знай­ти більше нових друзів».

Анна Ванасаун: «Мені сподобався табір, та маю дві пропозиції: збільши­ти кількість учасників та збільшити харчування на 5-разове. Тут смачно го­дують, хочеться ще».

Артем Фурман: «Та­бір мені дуже й дуже сподобався! Смачна їжа, цікаві екскурсії, веселі ігри, спілкуван­ня з новими друзями… Сподіваюсь наступно­го разу у таборі буде більше дітей і старшо­го віку, може десь до 17 років, а трива­лість табору буде понад 5 днів, бо так хо­четься ще більше поспілкуватися один з одним».

ВРАЖЕННЯ ВОЖАТИХ

Олена Біла: «Мені дуже сподобалося пра­цювати з дітьми: кожен з них особливий, зі сво­їм характером та вподо­баннями. Ми гарно про­вели час з ними, особливо дітям до вподоби були ігри біля озера та у воді. Потім їх так складно було звідти ви­тягти!».

Тетяна Корнієнко: «Організація дитячого табору була на гідному рівні, незважаючи на те, що це був перший проект УТОГ у роботі з дітьми, який полягав в активному розвит­ку лідерських якостей та проведенні активних ігор. Працювати з дітьми було надзвичайно цікаво. Крім того, саме в процесі роботи табору ста­ло зрозуміло, що такі заходи потрібні що­року, оскільки саме від цього залежить гідне майбутнє глухих дітей. До того ж, потрібно розширити табір — набирати не 10 осіб, а більше, продумати різні на­прямки, наприклад, для дітей зі слабким знанням ЖМ (розмовні курси). Саме в та­борі діти згуртовуються, йде інтенсивний обмін досвідом тощо. Реально 5 днів ді­тям було мало».

Вікторія Чернецька: «Это был мой первый опыт в качестве вожа­той — и мне очень пон­равилось! Думаю, что в следующем году согла­шусь еще раз порабо­тать с детьми».

Юлія Поляк: «Быть вожатой в детском лагере — для меня первый положитель­ный опыт. Сначала пе­реживала, не знала как себя вести с детьми. Но потом увидела ре­бят и поняла, что ника­ких проблем не будет. Лагерь был для де­тей очень полезным, так как они многое узнали об УТОГе, о лидерстве, получили много интересной информации. Игра­ли в развивающие игры, путешествова­ли по Киеву. Я была поражена, насколько талантливы дети: каждый по своему уни­кален. Они — будущее УТОГ, о них, я на­деюсь, мы еще не раз услышим и не раз их увидим. Хорошо было бы каждый год проводить такой лагерь. Я видела эти счастливые лица, полные надежды на встречу в следующем году!».

І НА ОСТАНОК…

Хочеться висловити слова щирої вдяч­ності всім, хто долучився до цього табору, підтримав цю ідею та допоміг у її реаліза­ції. Велика подяка Центральному правлін­ню УТОГ за підтримку.

Сподіваємось, що зустрінемося ще раз наступного року. До нових зустрічей!