Під такою назвою 25 січня 2020 року у Києві відбулася зустріч дорослих кандидатів на здійснення кохлеарної імплантації (КІ) та користувачів КІ. Координатор «Української асоціації носіїв кохлеарних імплантів» Наталія Мокрій надала інформацію, яка може зацікавити і наших читачів.
Як відомо, у користувачів КІ та членів УТОГ різний погляд на проблему глухоти: на відміну від медичного погляду, коли глухота розглядається як діагноз, при якому призначається статус особи з інвалідністю, а глуха людина – як пацієнт, якому є шанс почути, в Українському товаристві глухих дотримуються соціокультурного погляду, коли позбавлена слуху людина — це носій особливої культури глухих, що використовує жестову мову і має свої соціокультурні особливості, які поєднують людей з порушеннями слуху в унікальну культурну і лінгвістичну спільноту.
Попри ці розбіжності, при повазі до думки і світогляду інших людей, можлива співпраця між прихильниками цих протилежних точок зору у багатьох питаннях, зокрема, з питань слухової реабілітації – у тих випадках, коли можна надати допомогу людям, які хочуть повернути втрачений слух.
Ще один аргумент, який завжди наводиться противниками кохлеарної імплантації – щодо відкритого оперативного втручання у мозок і пов’язані з цим ризики – залишимо на розгляд спеціалістів, які доводять, що це зовсім не так. Адже наука не стоїть на місці, напрацьовано великий досвід такого втручання і ризики практично не перевищують той, який існує при інших операціях.
Врешті, вирішувати самій людини, а ми лише подаємо інформацію, яка може її зацікавити.
Отже, Наталія Мокрій звернулася до УТОГ з проханням оприлюднити інформацію для тих людей з порушеннями слуху, які втратили слух нещодавно, вже у дорослому віці. Можливо, вони мали нормальний слух або вже користувалися слуховими апаратами – і раптово зовсім перестали чути. В такому разі для них є шанс повернути слух.
В Україні на державному рівні заплановано нарешті фінансування для КІ на дорослих, тому це протезування планується здійснювати безкоштовно (йдеться про встановлення КІ на одне вухо). Якщо людина чула і перехворіла на менінгіт — то їй таку операцію робитимуть першочергово, бо електрод вводять у равлик замість природних рецепторів, які загинули, а після менінгіту равлик костяніє (відбувається так звана осифікація) і якщо затягнути з операцією, то допомогти буде вже неможливо.
Наталія Мокрій підкреслює, що операціє КІ допоможе не всім. Якщо не було ніколи слухової пам'яті, тобто доросла людина чи дитина (до 5-6 років) ніколи нічого не чула, то ефективності від КІ не буде. Тим же, хто, повторимося, втратив слух недавно і ще пам’ятає, що таке чути, Наталія радить пройти обстеження у лікарів і проконсультуватися з ними щодо КІ.
Про особливості слухового сприйняття за допомогою слухового імпланту, вартість налаштування апарату, наявність черги на здійснення КІ, протипоказання та міфи щодо такого оперативного втручання — більш детально ви можете дізнатися, переглянувши відео про зустріч «Разом зараз. І завжди» (https://youtu.be/mtuq6l2gHnw). Виступи на цій зустрічі супроводжуються титрами і перекладом жестовою мовою.