(народився у 1950 р.)
Як відомо, ткацька професія більш притаманна жінкам, хоча ніхто не спростовує й того факту, що найкращі ткачі та кравці-модельєри (як, до речі, і кухарі) все-таки чоловіки.
Це власним прикладом своєї трудової діяльності довів член УТОГ, ткач Чернігівського камвольно-суконного комбінату (нині ЗАТ «ЧЕКСІЛ») Микола Григорович Портянко.
Хто б колись міг сподіватися, що з нечуючого хлопчика з хліборобської родини виросте справжній майстер легкої промисловості, пов’язаний з землею хіба що вирощеними на ній льонами, з яких і послалось у життя полотно його щасливої долі.
Втім, саме так і сталося. Після закінчення Сосницької спецшколи-інтернату для глухих дітей у 1968 році юнак влаштувався на роботу подавальником-транспортувальником транспортного цеху Чернігівського камвольно-суконного комбінату, а вже у 1969 році став учнем ткача — вабила цікава професія і впевненість: «Я також зможу!»
І зміг. Опанувавши у 1970 році омріяну професію, виробничник з молодечим запалом поринув у цікаву роботу, всім єством пізнаючи і сприймаючи всі тонкощі цього прадавнього і шляхетного ремесла.
Як результат — з 1981 року Миколо Григорович працює ткачем-багатоверстатником, що вже багато про що говорить. Але слід сказати й про те, що талановитий майстер своєї справи у 1986 році отримав орден «Знак Пошани», неодноразово нагороджувався грамотами, подяками, цінними подарунками. За самовіддану працю і вірність колективу удостоєний почесного звання «Ветеран комбінату». Указом президії Верховної Ради Української РСР від 8 червня 1984 року М. Г. Портянко отримав звання «Заслужений працівник промисловості».
Постановою президії ЦП УТОГ від 26 травня 2010 року № 137/2010 його прізвище було занесено до Книги рекордів Українського товариства глухих у номінації «Людина», враховуючи те, що член УТОГ Микола Григорович Портянко є єдиним серед нечуючих чоловіком, котрий 41 рік (з 1968 по 2009 рік) пропрацював ткачем на Чернігівському підприємстві ЗАТ «ЧЕКСІЛ», і перший серед нечуючих членів УТОГ отримав звання «Заслужений працівник промисловості Української РСР», чим встановив абсолютний рекорд Товариства.