(народилася у 1945 р.)
Нині все більше і більше інвалідів зі слуху стають власниками легкових автомобілів та вливаються до багатомільйонної армії чуючих водіїв-любителів, нарівні з якими успішно освоюють усі тонкощі дорожнього руху.
Але така ідилія існувала не завжди. До середини 1970-х років минулого століття нечуюча людина, навіть маючи змогу придбати власне авто, зупинялася перед проблемою здобуття права на керування цим транспортним засобом: це заборонялося відповідними державними інстанціями.
Такий стан речей аж ніяк не влаштовував нечуючих, тому застосовуючи на практиці аксіому про винятки з правил, декотрим з них все ж таки вдавалося отримати омріяний дозвіл.
Серед першопрохідців у боротьбі за своє законне право була і член УТОГ Людмила Іванівна Рибалкіна з м. Запоріжжя. Маючи спортивний характер і звикнувши завжди досягати поставленої мети, Людмила Іванівна і тут виявилася на висоті.
Здолавши всі бюрократичні перепони, вона отримала дозвіл на навчання та успішно закінчила курси у місцевому спортивно-технічному клубі ДТСААФ, отримавши бажане свідоцтво водія-любителя легкового автомобіля.
Сталася ця визначна подія у лютому 1974 року. А в середині 1975 року, враховуючи неодноразові звернення та клопотання Центрального правління УТОГ перед відповідними інстанціями про вирішення цього важливого для інвалідів зі слуху питання, наказом Міністерства охорони здоров’я УРСР їм було дозволено навчатися на курсах автолюбителів та складати іспити на право керування автомобілем.
Але перші завжди залишаються першими.
Постановою президії ЦП УТОГ від 13 листопада 2008 року № 301 прізвище члена УТОГ Л.І. Рибалкіної було занесено до Книги рекордів Українського товариства глухих у номінації «Людина», враховуючи те, що у лютому 1974 року вона склала іспити у Жовтневому спортивно-технічному клубі ДТСААФ м. Запоріжжя за програмою підготовки водіїв-любителів та отримала відповідне посвідчення, чим встановила абсолютний рекорд серед нечуючих жінок у Товаристві.