1. Українське товариство глухих /   
  2. Рекорди УТОГ /   
  3. РОСИНСЬКИЙ АБРАМ ІЗРАЇЛЕВИЧ
РОСИНСЬКИЙ АБРАМ ІЗРАЇЛЕВИЧ

РОСИНСЬКИЙ АБРАМ ІЗРАЇЛЕВИЧ

(1911-2009)

«Жива історія створення, становлення та розвитку Українського товариства глухих». За цими словами стоїть вся біографія ветерана Товариства Абрама Ізраїлевича Росинського — одного із зачинателів та сподвижників офіційної історії УТОГ, який впродовж усього життя вписував свої помітні рядки до її сторінок, насамперед у рідній Харківській обласній організації нечуючих.

Тут, у Харкові, минули дитячі та юнацькі роки Абрама Ізраїлевича. Втративши слух у семирічному віці, йому довелося самотужки освоювати початкову освіту, пережити всі злигодні буремних років після Жовтневої революції та громадянської війни. Тоді важко було всім, але вдвічі важче — людині, позбавленій слуху. Аби заробити на шматок хліба, навчався професії закрійника взуття, але мешкаючи в індустріальному місті, престижніше було мати робітничу професію. Тож до 1931 року працював токарем на Харківському паровозоремонтному заводі.

Цього ж року А. Росинський вступив до місцевого осередку однієї з перших організацій нечуючих України. З тих пір Харківська обласна організація глухих стала не лише плацдармом для звитяжної праці, але й рідним причалом, звідки вирушав і куди завжди повертався Абрам Ізраїлевич, з честю виконавши всі поставлені перед ним завдання.

Навчання у Київському індустріально-економічному технікумі для інвалідів збагатило теорію, а подальшою практичною діяльністю стала робота завідуючим клубом і головою Харківського міського відділу УТОГ.

Перебуваючи під час Великої Вітчизняної війни в евакуації в Узбекистані, працював слюсарем на оборонному заводі, а до 1947 року – начальником взуттєвого цеху та директором Андижанського комбінату нечуючих. Повернувшись того ж року до Харкова, знову поринув у рідну стихію роботи з нечуючими земляками. Працював заступником директора Харківського УВК No 3 УТОГ, завідуючим клубом у Києві, заступником голови Київського облвідділу Товариства, інструктором ЦП УТОГ, головою Миколаївського та Івано-Франківського облвідділів УТОГ.

З 1951 до 1978 року був директором Харківського будинку культури УТОГ, вивівши його на передові позиції з організації культурно-освітньої та культурно-масової роботи не лише в Товаристві, але й у масштабах республіки.

Вийшовши на заслужений відпочинок, Абрам Ізраїлевич продовжував працювати у Будинку культури, виконуючи при цьому значний обсяг громадської роботи.

Делегат історичного І з’їзду Українського товариства глухих, що відбувся в далекому тепер 1938 році, А.І. Росинський надалі брав участь у роботі всіх без вийнятку наступних з’їздів Товариства, ставши взірцем стійкості і активного довголіття для багатьох поколінь нечуючих.

Враховуючи цей поважний показник, а також те, що А.І. Росинський, 1911 року народження, пропрацював на різних посадах у Товаристві 68 років і 2 місяці, чим встановив абсолютний рекорд з тривалості загального трудового стажу, постановою президії ЦП УТОГ від 22 листопада 2006 року № 210 його прізвище було занесено до Книги рекордів Українського товариства глухих у номінації «Кадри».

Вибачте, на мобільній версії сайт
все ще розробляється. Трошки терпіння.
РОСИНСЬКИЙ АБРАМ ІЗРАЇЛЕВИЧ