(1937 — 2006)
З погляду вічності людське життя справді єдина миттєвість. Але дехто й за коротку мить встигає спалахнути зіркою першої величини на небесах історії і, навіть згорівши, назавжди залишити свій помітний слід на її теренах.
Зіркою першої величини була і назавжди залишиться в історії УТОГ голова Одеської обласної організації Товариства В.І. Семенова. Валентина Іванівна продовжує жити у своїх надбаннях, у своїх ідеях, які й тепер втілюються у виплеканій нею впродовж кількох десятиліть невтомної праці взірцевій організації нечуючих.
А свій розгін для високого злету Валентині Іванівні довелося розпочинати з дитинства, коли вона в семирічному віці втратила слух. У 1944 році батька В.І. Семенової, який був військо-вослужбовцем, перевели до Одеси і відтоді це красиве і колоритне місто назавжди стало для неї найдорожчим у світі. Тут Валентина Іванівна закінчила місцеву школу-інтернат для глухих дітей та вечірню школу робітничої молоді, тут з 1954 року почала опановувати ази трудової діяльності ученицею майстра індивідуального пошиття одягу на Одеському УВП № 2 УТОГ.
У 1957 році за рішенням президії обласного відділу УТОГ В.І. Семенову було переведено на роботу бібліотекарем Будинку культури глухих. Поєднуючи роботу з успішним навчанням
9в Одеському культурно-освітньому училищі, Валентина Іванівна у 1959 році стає художнім керівником Будинку культури, а в 1965 році її призначають заступником директора з навчально-виховної роботи Одеського УВП No 1 УТОГ.
І де б не працювала В.І. Семенова — скрізь вона вирізнялася особливим, активним підходом до вирішення справ, оригінальністю вирішення найскладніших проблем. Такого ставлення до
повсякденних обов’язків вона вимагала і від своїх підлеглих, тому з нею завжди було легко і цікаво працювати. Враховуючи ділові якості та організаторський хист Валентини Іванівни, нечуючі Одещини у 1966 році обирають її головою обласної організації.
Поєднуючи роботу з навчанням, Семенова у 1971 році успішно закінчила історичний факультет Одеського державного університету ім. І.І. Мечникова, отримавши кваліфікацію викладача історії та суспільствознавства. Вона — ініціатор та безпосередній організатор багатьох ділових і культурно-мистецьких заходів, з 1990 до 2001 року очолювала Раду голів обласних організацій УТОГ, впродовж багатьох років була членом Центрального правління Товариства, головою Одеської обласної федерації спорту нечуючих та членом виконкому Спортивної федерації глухих України, брала участь у роботі міжнародних зустрічей та нарад, організованих Центральним правлінням УТОГ.
У 1989 році В.І. Семеновій було присвоєно звання «Почесний член УТОГ» — найвищу відомчу відзнаку Товариства.
Їй належить ще один оригінальний рекорд. У 1996 році вона першою з представниць прекрасної статі Українського товариства глухих поцілувала Президента України, отримавши з його рук високу нагороду — орден «За заслуги» ІІІ ступеня.
Постановою президії ЦП УТОГ від 21.06.2006 року № 125 прізвище Семенової В.І. було занесено до Книги рекордів Українського товариства глухих у номінації «Кадри» за безперервну, протягом 40 років, роботу на посаді голови Одеської обласної організації УТОГ, чим встановлено абсолютний рекорд перебування на аналогічній посаді у Товаристві.