1. Українське товариство глухих /   
  2. Рекорди УТОГ /   
  3. СКУРЧИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ
СКУРЧИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ

СКУРЧИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ

(народився у 1935 р.)

«...Это наша с тобою судьба, это наша с тобой биография». Ці слова з патріотичної пісні, яка свого часу лунала на всіх просторах неосяжної країни, сьогодні можна з повним правом адресувати Музеєві Українського товариства глухих, неоціненні експонати якого розповідають про вікопомні події з життя Товариства, про людей, що були свідками і творцями його славної історії.

А засновник і незмінний директор і доглядач музею В.В. Скурчинський сам нині є живою частиною історії Товариства, його довідником і енциклопедією, прикладом відданості і любові до свого історичного дитища — музею, який слугує і слугуватиме невичерпною криницею пізнання і гордості ще не одному поколінню нечуючих людей.

В.В. Скурчинський народився 20 липня 1935 року в Києві.

У трирічному віці частково втратив слух, але це не завадило йому успішно закінчити 7 класів масової школи і стати учнем кравця у швейній майстерні. Зовсім скоро допитливий і здібний юнак здобув фах кравця чоловічого верхнього одягу, закінчивши при цьому вечірню школу робітничої молоді.

У дев’ятнадцятирічному віці Володя повністю втрачає слух і з того часу все своє життя він назавжди пов’язує з Українським товариством глухих.

Різнобічні творчі здібності приводять Володимира Скурчинського до Будинку культури глухих, де він стає активним учасником художньої самодіяльності. Маючи хист до фото і кінозйомки, В.В. Скурчинський успішно заявив про себе як актор, режисер і оператор знятих ним аматорських художніх і хронікально-документальних фільмів про життя нечуючих, історію й трудові здобутки Товариства.

Але головним покликанням долі, справою честі для В.В, Скурчинського стало втілення в життя ідеї його батька — В.С. Скурчинського про створення музею Українського товариства глухих. Буваючи в усіх куточках країни, В. В. Скурчинський по крихті збирав історичні матеріали з життя та діяльності глухих людей, про перші кроки організаційного становлення нечуючої спільноти.

Справді титанічна праця невтомного ентузіаста увінчалася успіхом. У 1967 році музей було відкрито і він став першим культурно-освітнім закладом історично-пізнавального спрямування не лише в Україні, а й на теренах колишнього Радянського Союзу.

Виробнича, творча і громадська діяльність В.В. Скурчинського була високо оцінена державою і Українським товариством глухих. Він нагороджений багатьма дипломами, почесними грамотами, медалями. У 1993 році його удостоєно звання «Заслужений працівник культури України». З 1989 року В.В. Скурчинський — Почесний член УТОГ. І сьогодні, вже подолавши 75-літній рубіж свого насиченого працею і цікавими подіями життя, ветеран продовжує трудитися на благо Товариства, пропагуючи його багатющу історію словом, жестом і безцінними музейними експонатами, багато працює над розробкою навчальних посібників для нечуючих дітей та батьків, які мають таких дітей.

Постановою президії УТОГ від 22 вересня 2010 року № 184/2010 його прізвище було занесено до Книги рекордів Українського товариства глухих у номінації «Людина», враховуючи те, що В.В. Скурчинський перший серед членів УТОГ заснував Музей історії Українського товариства глухих, встановивши тим самим абсолютний рекорд серед нечуючих України.

Вибачте, на мобільній версії сайт
все ще розробляється. Трошки терпіння.
СКУРЧИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ВІКТОРОВИЧ