(народився у 1950 р.)
Серед членів Українського товариства глухих є немало всебічно обдарованих особистостей, які нарівні з людьми, не позбавленими слуху, успішно освоюють виробничі і гуманітарні професії, досягаючи при цьому неабияких успіхів. Буває й так, що їхнє ставлення до роботи викликає справжнє захоплення і нечуючому довіряють зробити, здавалося б, неможливе — виконати завдання, що під силу лише людині з нормальним слухом.
Зокрема, так сталося під час зйомок художнього фільму «Лобо», коли нечуючий актор Василь Стьопкін блискуче зіграв чуючого персонажа картини, а на роль глухого запросили чуючого актора.
Вже тільки за участь нечуючого у зйомках повнометражної художньої стрічки В.В. Стьопкіна можна було б занести до Книги рекордів УТОГ. Але і до, і після цієї знаменної у його творчій біографії події талановитий актор зіграв багато характерних ролей на сцені професійного театру міміки і жесту глухих «Райдуга», якому віддав три десятиліття свого душевного тепла і творчого неспокою. Ні для кого не секрет, що багато шанувальників «Райдуги» з року в рік «ходили на Стьопкіна», бо за його участю кожен спектакль набував особливої глибини, особливого колориту й особливої життєстверд жуючої сили — в залежності від ролі, яку виконував талановитий актор.
Але повернемось до його всебічних обдарувань. У юності, після закінчення школи-інтернату В.В. Стьопкін у 1967 році розпочав свою трудову діяльність на знаменитому заводі «Южмаш» у м. Дніпропетровську, де отримав виробничу спеціальність фрезерувальника високого розряду. Безумовно, що з беручкого до роботи юнака з часом вийшов би відмінний виробничник. Але доля розпорядилася інакше. Створений 1969 року у Києві професійний театр міміки і жесту глухих «Райдуга» кликав на свої підмостки талановиту нечуючу молодь, і в число щасливих претендентів на акторську долю потрапив активний учасник художньої самодіяльності Вася Стьопкін.
З того часу і до 1999 року В.В. Стьопкін не лише з тріумфом грав на сцені, але й працював режисером-постановником, був заступником директора Культурного центру УТОГ, а здобувши вищу педагогічну освіту, розкрив ще одну з граней свого непересічного таланту — хист до роботи з нечуючими школярами.
За вагомі трудові здобутки, високий професіоналізм, гуманістичну і громадську діяльність Указом Президента України В.В. Стьопкіну було присвоєно почесне звання «Заслужений артист України».
Постановою президії ЦП УТОГ від 20 лютого 2008 року № 50 його прізвище було занесено до Книги рекордів Українського товариства глухих у номінації «Мистецтво», як першого серед нечуючих членів УТОГ, хто удостоєний цього високого звання.