(1915–2008 р.)
Славний літопис Українського товариства глухих здавна рясніє іменами його кращих представників, які своїми трудовими і творчими здобутками не раз переконували суспільство у тому, що глуха людина може все, окрім як чути. Бажання жити і працювати нарівні з усіма приводило нечуючих членів УТОГ у трудові колективи державної форми власності, де вони не тільки здійснювали свою мрію, але часто показували результати діяльності, набагато вищі від своїх чуючих колег.
Яскравий приклад такої самовіддачі назавжди вписала в історію Товариства Євдокія Микитівна Стреляна, яка 52 роки пропрацювала слюсарем електромонтажних робіт на Харківському електромеханічному заводі.
Народилася Євдокія Микитівна 1915 року в селі Гаврилівці, Дергачівського району на Харківщині. Після навчання у Харківській школі-інтернаті для глухих дітей закінчила школу фаб рично-заводського навчання при вищеназваному заводі і відтоді ХЕМЗ став єдиним і щасливим місцем її роботи.
Ентузіазм перших довоєнних п’ятирічок, період індустріалізації народного господарства країни, рекорди новаторів виробництва — молодій електромонтажниці було з кого брати приклад для наслідування. Але вже тоді Євдокія Микитівна сама була для багатьох прикладом у ставленні до праці.
З подвійною енергією довелося попрацювати на оборону країни під час евакуації заводу в роки Великої Вітчизняної війни до Чувашії. За досягнення на трудовому фронті Євдокію Микитівну у 1942 році було нагород жено Почесною грамотою Президії Верховної Ради Чуваської АРСР, а в 1945 році — медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.»
Повернувшись разом з заводом з евакуації, Є.М. Стреляна до виходу у 1984 році на заслужений відпочинок працювала на рідному підприємстві, здобувши ще немало нагород і подяк. Але зоряним часом для невтомної трудівниці став 1965 рік, коли вона отримала найвищу державну нагороду Радянського Союзу — орден Леніна. З роками цей трудовий подвиг не залишився непоміченим.
Постановою президії ЦП УТОГ від 13 листопада 2008 року, № 300 її прізвище було занесено до Книги рекордів Українського товариства глухих у номінації «Нагороди», враховуючи те, що Є.М. Стреляна першою серед нечуючих членів УТОГ була нагороджена орденом Леніна.