Безбар’єрність з бар’єрами

Про участь в онлайн-дискусіях з питань «Освітньої та інформаційної безбар'єрності»

23 і 24 липня Наталія Каменська, як представниця ГО «УТОГ», взяла участь у двох громадських онлайн-дискусіях - «Освітня безбар'єрність: виклики та перспективи інклюзивної освіти в Україні» та «Інформаційна безбар'єрність: доступні медіа та публічна інформація у різних форматах».

Проведення цих заходів пов’язане з розпочатою Кабінетом Міністрів України роботою над Планом заходів з реалізації Національної стратегії безбар’єрності на 2025-2026 роки. Аналітичну та технічну підтримку в цьому процесі надає Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури спільно з експертами, координованими Радницею-уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності Тетяною Ломакіною.

Національна стратегія зі створення безбар’єрного простору до 2030 року ухвалена Кабінетом Міністрів України у 2021 році. Ціль стратегії — створити умови, які допомагають кожній людині, незалежно від статі, віку, походження, стану здоров’я і соціального статусу реалізувати свої права і свободи повною мірою.

Процес створення Плану заходів з безбар’єрності на 2025-2026 роки триватиме орієнтовно до листопада цього року. Перед затвердженням, проєкт Плану заходів буде оприлюднено на сайті Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури, щоб усі мали можливість ознайомитися з ним, надати свої коментарі та рекомендації.

Про технічний супровід проведених онлайн-дискусій хотілося б зазначити окремо, особливо підкресливши забезпечення інформаційної доступності в онлайн-дискусіях для осіб, які мають проблеми зі слухом. Переклад виступів у загальній частині дискусії здійснювався кваліфікованими перекладачами жестової мови – тут претензій немає, лише щира подяка перекладачам за якісний переклад, зокрема під час презентаційного виступу Радниці-уповноваженої Президента України з питань безбар’єрності Тетяни Ломакіної під час обох онлайн-дискусій з освітньої та інформаційної безбар'єрності.

Але під час роботи у міні групах донести до загалу свою думку представниці УТОГ, на жаль, вдалося лише частково. Ця групова робота передбачала визначення наявних проблем та можливих напрямів розвитку державної політики у сфері освітньої безбар’єрності, але під час обговорення освітянських проблем через технічні проблеми доєднатися до робочої групи не вдалося і довелося обмежитися зверненням в чаті. Основний акцент у письмовому зверненні представниці УТОГ було зроблено на тому, що більшість закладів освіти, які позиціюють себе як інклюзивні, не мають належних умов для навчання дітей зі значною втратою слуху. Які саме ці умови, також було коротко зазначено: наявність сурдопедагогічних кадрів, що володіють жестовою мовою; надання навчальної інформації з максимальним залученням УЖМ і візуалізації; врахування соціокультурних особливостей глухих дітей тощо. Організатори дискусії взяли ці зауваження до уваги.

На другий день, 24 липня, під час онлайн-дискусії «Інформаційна безбар'єрність: доступні медіа та публічна інформація у різних форматах» представниці УТОГ також було забезпечено якісний переклад висококваліфікованими перекладачами жестової мови під час загальної частини. Особливо хотілось би відзначити активну участь у заході особисто в. о. Міністра культури і соціальної політики Ростислава Карандєєва і його цікавий виступ з багатьох аспектів інформаційної безбар'єрності. Переклад жестовою мовою, здійснений Олександром Рудиком, заслуговує найвищої оцінки.

Але коли учасників розділили на міні групи для роботи над пропозиціями, виявилося, що в групі перекладача немає. Вжито було термінових заходів, щоб долучити до роботи спеціаліста з перекладу. Таким чином, через технічні проблеми свої пропозиції представниці УТОГ вдалося викласти лише частково, зокрема, в частині забезпечення сповіщенням про небезпеку, співпраці з ДНСН під час рятувальних робіт, забезпеченням глухих осіб смартгодинниками з функцією інформування про небезпеку.

Але слід зазначити, що завдяки тривалій плідній співпраці УТОГ з Міністерством культури та інформаційної політики проблеми глухих людей там добре знають і практично всі вони були зазначені у виступах інших учасників й увійшли до переліку питань з інформаційної безбар’єрності, на які необхідно звернути особливу увагу під час розробки Національної стратегії безбар’єрності на 2025-2026 роки.

Втім, ця робота під час онлайн-дискусій – це лише початок роботи з формування Плану заходів з реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору на 2025-2026 роки. Згадані учасниками виклики та проблеми будуть впорядковані та їх вирішення має стати предметом подальшої роботи.

Також сподіваємося, що будуть враховані й технічні проблеми, які виникли під час участі у заході, а робота над безбар’єрністю буде відбуватися справді без бар’єрів.

Власна інформація