ПРАВА ЛЮДИНИ
Права людини - що це таке? Права – це обов’язкові норми якості життя, які має надавати держава.
Права належать усім людям, незалежно від статі, національного походження, кольору шкіри, релігії, мови чи будь-якого іншого стану, наприклад інвалідності чи глухоти. Але права Глухих у світі часто порушуються. Розглянемо найважливіші пункти Конвенції про права людини у таких сферах:
1) Права на жестову мову
2) Культура глухих і мовна ідентичність
3) Двомовна освіта
4) Навчання протягом всього життя
5) Доступність
6) Рівні можливості працевлаштування
7) Рівна участь
Право на жестову мову
• Ст. 2:: жестові мови є рівними за статусом розмовним мовам.
Це означає, що жестові мови, як і словесні є повноцінними, бо і одна, і друга передають зміст, точну інформацію. Тому за статусом жестова мова є рівною словесній мові.
• Ст. 21.b: глухі люди можуть надсилати та отримувати офіційні повідомлення жестовими мовами.
Якщо раніше треба було якось письмово спілкуватися з людьми які чують, то наразі Глухі можуть через перекладача ЖМ отримувати повідомлення різного характеру.
• Ст. 21.e і 24.3b: уряди повинні заохочувати вивчення жестової мови і сприяти розвитку мовної самобутності спільноти Глухих.
Це означає, що у кожній країні на державному ріні має вирішуватися питання навчання жестової мови та збереження мовної самобутності Глухих. Чому? Тому, що ми – особлива лінгвоспільнота.
• Ст. 23.3: уряди завчасно мають надати повну інформацію, послуги і підтримку дітям з обмеженими можливостями та їхнім сім’ям, включаючи інформацію про культуру Глухих, жестову мову і двомовну освіту.
Ця важлива стаття роз’яснює, що, наприклад, при народженні глухої дитини і вона. І її батьки мають отримати повну інформацію і про існування об’єднань Глухих, і про їхню жестову мову, та існування унікальної культури Глухих. Окрім того, батьки мають знати і про можливості навчання та виховання дитини у двомовному середовищі.
Зокрема, поняття двомовної освіти широко описано в Саламанській декларації від 1994 року. Вона закликає країни затвердити принцип інклюзивної освіти та приймати до загальноосвітніх шкіл усіх дітей, в тому числі і глухих. І глухі діти повинні мати право навчатися жестовою мовою.
Також Декларація звертає увагу на те, що в інклюзивних школах мають бути усі умови для навчання глухих дітей нарівні з іншими дітьми впродовж всього терміну навчання.
Вона чітко вказує, що за допомогою жестової мови діти можуть отримати якісні знання з усіх навчальних предметів, тому вчителі мають знати жестову мову на рівні носіїв. І заохочує поширювати практику найму глухих вчителів.
Культура Глухих і мовна ідентичність
• Ст. 30.4: уряди повинні визнати та підтримувати культурну та мовну ідентичність і жестову мову.
Зміст цієї статті такий: держава має сприяти збереженню і передачу наступному поколінню жестову мову та культуру Глухих. Для цього підтримувати та заохочувати проведення різних театралізованих, спортивних, культурно-масових тощо заходів за участю самих Глухих.
Навчання протягом всього життя
• Ст. 5, 24.5 і 27:: уряди мають забезпечити професійне навчання та навчання протягом усього життя.
Глуха особа має право навчатися і після школи, постійно отримувати нові знання з обраної професії, новий досвід в будь=якому місці, в будь-який час протягом всього свого життя.
Доступність
• Ст. 9 і 21: уряди мають забезпечити доступ до інформації та зв’язку.
Кожна глуха людина має потребу в інформації, в тому ж обсязі. Що і інша людина – для того, щоб свідомо будувати власне життя. Отже, глухі повинні мати право вільно звертатися, мати вільний доступ до перекладачів жестової мови, через яких отримується інформація.
Рівні можливості працевлаштування
• Ст. 27: уряди мають забезпечити «розумне пристосування» (коригування та підтримку) глухим працівникам.
Глуха людина так само, як і інша, може навчитися професії і вміти заробляти собі на життя шляхом працевлаштування. Її трудові навички не дивують вже нікого. Є лише вимога до роботодавців: облаштувати робоче місце, створити Глухим належні умови для праці.
Рівна участь
• Ст. 5: уряди повинні заборонити дискримінацію за ознакою інвалідності та гарантувати рівний і ефективний правовий захист від дискримінації за будь-якими ознаками.
Для Глухих ця стаття означає, що вони незалежно від інвалідності мають рівні права з іншими людьми. В іншому разі дискримінація карається законом держави.
• Ст.12: уряди повинні забезпечити, щоб люди з обмеженими можливостями, у тому числі глухі, мали правоздатність нарівні з іншими в усіх аспектах життя.
Зміст даної статті в тому, що будь-яка людина, в тому числі Глухий, повинна мати права як громадянин певної країни.
• Ст. 20: уряди мають вжити ефективні заходи для забезпечення особистої мобільності з якомога більшою незалежністю для людей з обмеженими можливостями, включаючи Глухих.
Це означає, що глухі люди мають право своєчасно отримувати інформацію з метою прийняття власних рішень з будь-яких питань - в цьому полягає суть особистої мобільності.
• Ст. 29: уряди мають гарантувати та сприяти створенню середовища, яке забезпечує ефективну та повну участь у політичному та громадському житті нарівні з іншими.
Кожний Глухий має право повноцінно жити політичним та громадським життям. Мати право виборчого голосу і бути обраним до різних політичних, громадських об’єднань та груп.
• Ст. 23: уряди повинні вживати ефективні і відповідні заходи для усунення дискримінації людей з обмеженими можливостями, включаючи Глухих, у всіх питаннях, що стосуються шлюбу, сім’ї, батьківства та стосунків, нарівні з іншими.
Ніхто не має права проводити дискримінаційні впливи в особистому житті Глухих (одруження, народження дитини, усиновлення чи опікунства тощо)
• Ст. 24: уряди повинні сприяти вивченню жестової мови і сприяти розвитку мовної ідентичності спільноти Глухих.
Тут зрозуміло без пояснень. Поширювати. популяризувати вивчення жестової мови та її застосування в усіх державних, комунальних тощо закладах, на різних об’єктах інфраструктури та об’єктах отримання різноманітних послуг (магазини, театри, спортивні об’єкти тощо.