Вітаю!
Сьогодні коротко розповімо про поступальні кроки української жестової мови в освіту.
Важливо на початку розповіді зазначити: де, в яких міжнародних документах згадується чи визнається жестова мова. Таких документів є 7. Їх можна використовувати в роботі обласних організацій УТОГ при зверненні до влади. Що це за документи?
Перший документ. Це, звичайно, Конвенція ООН про права осіб з інвалідністю. Другий документ – Європейська хартія регіональних мов і мов меншин (1992). Третій документ так і називається – Фленсбургзькі рекомендації про впровадження політики щодо регіональних мов та мов меншин (2000). Наступний документ – Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи «Про права національних меншин», № 1492 (2001). П’ятий – Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи «Про захист жестових мов в державах-членах Ради Європи», №1598 (2003). Наступний документ – Резолюція Європейського Парламенту «Про жестові мови» (1998). І останній документ – Брюсельська декларація «Про жестові мови в Європейському Союзі» (2010)
Цікаво, яким документом визнається жестова мова у якійсь певній країні. Існують дві групи. Перша – визнання національних жестових мов за варіантами правового статусу жестових мов, де:
1) жестова мова є як одна з державних мов,
2) жестова мова виступає як офіційна мова меншин.
Друга група – визнання національних жестових мов за рівнем законодавчих актів, що регулюють статус жестових мов. Сюди входять такі документи як Конституція, закони держави про мову, закони держави про права осіб з інвалідністю та нормативні акти галузевих міністерств.
Коротко зробимо огляд за даною класифікацією, щоб отримати інформацію про те, за яким документом жестова мова визнається у певній державі.
Конституція.
Отже, в Конституції Нової Зеландії жестова мова визнана як державна мова. Жестова мова як офіційна мова визнана в Конституції низки країн, таких як Венесуела, Уганда, ПАР, Австрія, Португалія, Фінляндія тощо. Жестова мова як мова осіб з інвалідністю зі слуху визнана в Зімбабве.
Закони держави про мову.
Країни, де жестова мова є офіційною мовою, це – Японія, Ісландія, Канада (3 провінції), Бельгія, Великобританія, Греція, Іспанія, Македонія, Чехія, Словаччина, Словенія, Швеція тощо.
Закони держави про права осіб з інвалідністю.
Як офіційна мова вона визнана в Австралії, Таїланді, Уругваї, Чилі, Німеччині, Данії, США (40 штатів), Бразилії і т.д. А як мова осіб з інвалідністю жестова мова визнана в трьох країнах: Білорусія, Росія і Україна.
Нормативні акти галузевих міністерств.
Як офіційна мова жестова мова визнана в Норвегії, Швейцарії, Ірландії, Франції.
Багато хто останнім часом цікавиться часом виникнення та походженням української жестової мови, коли вона з’явилася тощо. Зробимо невеличкий історичний екскурс. Джерелом української мови є старофранцузька мова. Згадаємо абата де Лепе з Парижу, який навчав глухих дітей. Випускники цієї школи на запрошення адміністрацій шкіл для глухих дітей працювати в якості вчителя роз’їхалися по країнах світу. Звісно, що вони навчали дітей засобом старофранцузької жестової мови. Таким чином із Франції в Україну прибули вчителі паризької школи. З плином часу старофранцузька школа асимілювалася у французьку жестову мову, яка потім приєднала до себе низку елементів австрійської жестової мови. Саме на цій, поєднаній з двох, мові з’явилася радянська жестова мова. Багато хто сприймає РЖЯ як російську жестову мову. Це є помилкове ствердження, бо РЖЯ – це радянська жестова мова. І нею спілкувалися глухі з 15 республік колишнього Союзу. З його розпадом багато республік вільно перевели подих, бо отримали право розвивати свої жестові мови. До прикладу, в Грузії функціонує грузинська жестова мова, якою спілкується молодь. В Україні починають з’являтися жести, які не притаманні російській жестовій мові. Отже, абревіатура РЖЯ означає радянську жестову мову, від якої і йде розвиток нашої української жестової мови.
Що стосується поступальних кроків української жестової мови в освіту зазначимо наступне. Довгий час жестова мова в Україні була заборонена. Багато хто із старшого покоління пам’ятає розповіді глухих людей про покарання учнів за користування нею в освітньому процесі – такою була радянська політика після сумнозвісної міланської конференції 1888 року. В перші роки незалежності України жестова мова також не була вільною в частині отримання знань у навчальних закладах, Говорилося про її застосування лише як допоміжної мови (цей термін не був ніколи роз’ясненим). Втім, в 2004 році українська жестова мова як предмет факультативно увійшла в перелік навчальних предметів у кілька шкіл.
Законодавчо саме на початку періоду незалежності України жестова мова вперше згадується у ст. 23 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Не зайвим буде проглянути зміни у цій статті з 1991 року до наших днів. Отже;
1991-2004 – українська жестова мова називається «мовою жестів», яка є «засобом міжособового спілкування»;
2005-2012 – вона асимілювалася в «дактильно-жестову мову» як «засіб міжособового спілкування та засіб навчання інвалідів з вадами слуху»
2012-донині – вона отримує правильне позначення «жестова мова» як «мова осіб з вадами слуху і є засобом спілкування та навчання»
(Зазначимо, що курсивом виділені некоректні у вживанні слова).
На тлі позитивних зрушень щодо ролі жестової мови у навчальному процесі офіційно з 2009 року вводиться навчальний предмет «Українська жестова мова» в спеціальні загальноосвітні школи для дітей з порушеннями слуху (глухих та напівглухих). Водночас започатковується її дослідження.
У ст. 7 Закону України «Про освіту» (2017) зазначено, що «особам з порушенням слуху забезпечується право на навчання жестовою мовою та на вивчення української жестової мови». Це є сильним проривом у царину освіти глухих, оскільки даним законом визнається повноцінна роль мови та її рівноправне застосування у навчальному процесі. У цьому Законі дотримані всі терміни, що стосуються глухих та їх мови.
Наступним впевненим кроком є ст. 4 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (2019). Дану статтю варто розглянути.
Стаття 4. Статус української жестової мови та мовні права жестомовних осіб.
- Українська жестова мова є мовою спільноти жестомовних осіб.
- Українська жестова мова - природна візуально-жестова мовна система з власною лексико-граматичною структурою, що сформувалася еволюційним шляхом і використовується як основний або один з основних засобів спілкування жестомовних осіб, які постійно проживають або впродовж тривалого часу проживали на території України.
- В Україні кожному гарантується право вільно використовувати українську жестову мову в суспільному житті, вивчати та підтримувати її, а також навчатися українською жестовою мовою.
- Жодне з положень цього Закону не може тлумачитися як таке, що спрямоване на звуження сфери використання української жестової мови.
Відтак, повертаючись до класифікації документів, в яких жестова мова визнається як така, зазначимо, що її визнання підкреслено низкою законів таких як закон держави про мову, закон держави про права осіб з інвалідністю, закон про освіту.
Втім, Українське товариство глухих як одна з найбільших (і найстаріших – 1933) громадських організацій з всеукраїнським статусом від імені всієї спільноти Глухих очікує на появу нового закону, а саме Закону України «Про українську жестову мову», законопроєкт якого знаходиться у Верховній Раді України з 2017 року. Нема птреби щоразу говорити про те, що за цим законом будуть захищені всі мовні права Глухих, які є громадянами України.