Міжнародна конференція «Багатомовна освіта – крок до розвитку глухої особистості» проводилася Українським товариством глухих 24 вересня 2025 року онлайн (платформа ZOOM) за підтримки Всесвітньої федерації глухих та була присвячена Міжнародному дню жестових мов і Міжнародному тижню глухих.
Її мета: обмін досвідом для впровадження ефективних підходів до багатомовної освіти глухих осіб. як ключового чинника розвитку особистості.
У програмі конференції були наступні питання:
- Комунікативні потреби глухих як основа освітнього процесу.
- Білінгвальний підхід: стан і перспективи.
- Проблеми та успішні практики навчання української жестової мови.
- Досвід навчання іноземним словесним та жестовим мовам.
- Підготовка кадрів для забезпечення освітніх потреб глухих.
Спікерами були науковці, педагоги, практики з України та з-за кордону – фахівці, які щоденно працюють над розвитком багатомовної освіти та підтримкою глухої спільноти.
Ця конференція проводилася в рамках адвокаційної кампанії в межах проєкту «Забезпечення права глухих українців на жестову мову під час війни в Україні та після неї» за підтримки Данської асоціації глухих.
Вітальні слова
Президент Всесвітньої федерації глухих Джозеф МЮРРЕЙ у своєму вітальному слові зазначив, що для глухих дітей інклюзія — це відчуття прийняття та відсутність бар’єрів. У звичайній школі вони часто почуваються ізольованими, оскільки всі навколо спілкуються усним мовленням.
Глухі діти повинні здобувати освіту рідною мовою — так само як діти, що чують і навчаються українською мовою — і за тією ж навчальною програмою.
ВФГ визнає важливу роботу Українського товариства глухих у забезпеченні права глухих і завжди буде працювати з ним у партнерстві.
На відкритті заходу з вітальним словом виступила голова ГО «Всеукраїнська організація осіб з інвалідністю зі слуху «Українське товариство глухих» Ірина ЧЕПЧИНА, яка підкреслила, що вперше до обговорення важливості проблем багатомовної освіти осіб з порушеннями слуху залучені глухі фахівці з України та з-за кордону
Від Міністерства освіти і науки України з вітальним словом виступила Неля КОРЕЦЬКА, керівниця експертної групи з інклюзивного навчання, спеціальної освіти та безбар’єрності Директорату дошкільної та інклюзивної освіти МОНУ. Вона зазначила, що у сучасному світі білінгвальний підхід і розбудова інклюзивного середовища дають можливість надати дітям з порушеннями слуху гідний рівень освіти.
На конференції з доповідями виступили:
ПІДГОТОВКА ВЧИТЕЛІВ ТА ПЕРЕКЛАДАЧІВ – УРОКИ, ОТРИМАНІ З ОСВІТНЬОГО КОНТЕКСТУ
Дебра Рассел, почесний президент Всесвітньої асоціації перекладачів жестової мови (WASLI), дослідниця та викладачка (Калгарі, Альберта, Канада) поділилася канадським досвідом підготовки вчителів та освітніх перекладачів. Вона зазначила, що для ефективного навчання дітей з порушеннями слуху вчителі мають не лише добре знати свій предмет, а й володіти методикою білінгвального навчання. Особливе значення приділила доповідачка, яка має значний досвід роботи перекладачем жестової мови у навчальних закладах, питанню ефективній участі таких перекладачів в інклюзивному освітньому середовищі завдяки їх вмінню використовувати жестову мову як засіб навчання.
СУЧАСНІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ОСВІТНЬОЇ ЖЕСТОМОВНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ
Світлана Кульбіда, доктор педагогічних наук, професор, завідувачка відділу української жестової мови Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України (Україна) підкреслила, що жестомовна політика – це складова мовної політики в Україні в цілому, яка спрямована на забезпечення рівного безбар’єрного доступу до навчання у закладах освіти різних типів, де українська жестова мова визнається, вивчається і використовується як засіб поряд з державною мовою. Доповідачка розповіла також про Всеукраїнський моніторинг питань жестомовної освітньої політики і практики в Україні, статусу, ролі й значення української жестової мови, потреб здобувачів у вивченні, використанні УЖМ та ін. шляхом проведення масштабного опитування на основі спеціально розробленої анкети, у якому вберуть участь і спеціалісти, і батьки, і громадськість. Вона наголосила, що продовження розмови про наявні проблеми, про плюси і мінуси у реалізації жестомовної політики відбудеться під час ХІ Міжнародного конгресу зі спеціальної педагогіки та психології «Освіта без бар’єрів: євроінтеграційні виміри» 23–24 жовтня 2025 року і запросила долучитися до нього.
Ганна Щуцька, доктор технічних наук, доцентка, директорка ДВНЗ «Київський фаховий коледж прикладних наук» (Україна) розповіла про досвід інклюзивного навчання і про те, що починаючи з 2021 року в усіх інклюзивних групах коледжу вивчають курс англійської мови – модуль ASL, який розроблено за участі професорки жестової мови коледжу Санта Фе Мішель Фріз. Новим у коледжі є і напрям підготовки спеціалістів з соціальної роботи зі знанням жестової мови, випуск першої групи яких відбувся влітку 2025 року.
Вона підкреслила, що як зазначила Наталія Адамюк, діяльність коледжу змінює філософію ставлення суспільства до жестової мови глухих і подякувала за високу оцінку.
ОСВІТА ДІТЕЙ З ПОРУШЕННЯМ СЛУХУ В УМОВАХ ВІЙНИ (З ДОСВІДУ РОБОТИ ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ СЗОШ № 33)
Галина Воробель, директорка Хмельницької СЗОШ № 33, кандидатка педагогічних наук, заслужена працівниця освіти України (Україна) висвітлила особливості організації навчального процесу офлайн під час війни, обов’язкове врахування емоційного стану дитини і створення належних умов для ефективного навчання завдяки використанню жестової мови вчителями, десять з яких є її носіями і приділяють значну увагу розробці необхідних матеріалів і посібників, особливо з такого предмета як українська жестова мова
Проведенню безпечних уроків сприяє добре оснащене бомбосховище в школі та турбота про те, щоб дитина була захищена і психологічно адаптована до навчання.
ДОСВІД КАНАДИ: АМЕРИКАНСЬКА ЖЕСТОВА МОВА У ШКОЛІ
Кетрін Беннетт, директорка школи для глухих дітей округу Бьорнабі, № 41 (Ванкувер, Британська Колумбія, Канада) аргументувала значущість застосування американської жестової мови (ASL) у навчанні глухих дітей і відповіла на низку запитань стосовно викладання жестової мови в Канаді, зокрема про підготовку кадрів, методику викладання, наявність матеріалів тощо.
ЕКСПЕРТНА ГРУПА УЖМ УТОГ: МІСІЯ, ПРОБЛЕМИ, ПЕРСПЕКТИВИ
Вікторія Кириченко, заступниця начальника відділу зв’язків з громадськістю виконавчого апарату Центрального правління ГО «Всеукраїнська організація осіб з інвалідністю зі слуху «Українське товариство глухих» (Україна) детально розповіла про діяльність Експертної групи УЖМ УТОГ, створеної 27 липня 2023 року, і про важливість її напрацювань для виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
ПЕДАГОГІЧНИЙ ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЖЕСТОВОЇ МОВИ В ОСВІТІ: НОВІ ПІДХОДИ ТА РЕАЛІЇ
Ольга Біланова, вчителька української жестової мови КЗО "Криворізька спеціальна школа «Сузір’я» ДОР", спеціалістка вищої категорії, вчителька-методистка (Україна) поділилася своїм досвідом застосування жестової мови в освітньому процесі, висвітлила нові підходи у викладанні УЖМ і важливість балансу між новими підходами і якістю освіти, розповіла про труднощі у роботі і методичному забезпеченні навчального процесу.
Вона підкреслила, що жестова мова є рідною для глухих дітей, тому вона є для них ключем до знань, розвитку і самовираження, а на уроках УЖМ вони почувають себе впевнено й активно працюють. Завдання педагогів – зробити за допомогою жестової мови доступним шлях до знань для глухих дітей.
Оксана Круглик, завідувачка кафедри сурдопедагогіки та сурдопсихології імені Миколи Ярмаченка Українського державного університету мені Михайла Драгоманова, кандидатка педагогічних наук, доцентка подякувала за плідну співпрацю Українському товариству глухих, особливо відзначивши необхідність підготовки перекладачів жестової мови з вищою освітою, зокрема на базі кафедри сурдопедагогіки та сурдопсихології імені Миколи Ярмаченка.
Доповідачка зупинилася також на важливості упорядкування термінології, яка використовується в сурдопедагогіці.
РОЛЬ ВЧИТЕЛЯ-НОСІЯ ЖЕСТОВОЇ МОВИ ПРИ ВИВЧЕННІ ПРЕДМЕТУ «УКРАЇНСЬКА ЖЕСТОВА МОВА»
Лаура Іващенко, вчителька української жестової мови Хмельницької загальноосвітньої спеціальної школи № 33, спеціалістка вищої категорії, вчителька-методистка (Україна) підкреслила лінгвістичну, культурну і соціальну роль вчителя – носія УЖМ, як приклад і потужного стимулу для особистісного розвитку глухих учнів. Вона детально висвітлила також переваги, проблеми та недоліки, які є у викладанні такого предмета, як УЖМ, який має ключове значення для формування глухої особистості.
НА ШЛЯХУ ДО ЛЕГАЛІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЖЕСТОВОЇ МОВИ: ЛІТНІ ТА ЗИМОВІ ШКОЛИ «УКРАЇНСЬКА ЖЕСТОВА МОВА ТА КУЛЬТУРА ГЛУХИХ» ВІД УКРАЇНСЬКО-КАНАДСЬКОГО АЛЬЯНСУ ДЛЯ ГЛУХИХ ТА СЛАБКОЧУЮЧИХ
Ігор Кобель, доктор PHD, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри практичної психології Львівського інституту післядипломної педагогічної освіти (Україна) висвітлив значний внесок Українсько-канадського альянсу для глухих та слабкочуючих у формування в Україні умов для суспільного визнання жестової мови і її широкого використання її в освітньому процесі, про різні проєкти, реалізовані разом з канадськими партнерами (Майклом Роддою, Романом Петришиним та ін.) за участі учнів, педагогів та батьків українських закладів спеціальної освіти, українських сурдопедагогів та студентів.
БІЛІНГВАЛЬНЕ НАВЧАННЯ ГЛУХИХ ДІТЕЙ: ДОСВІД ФРІМОНТСЬКОЇ ШКОЛИ ДЛЯ ГЛУХИХ (США)
Наталія Чиркіна, фахівчиня з управління персоналом Фрімонтської школи для глухих (Фрімонт, Каліфорнія, США) розповіла про досвід Фрімонтської школи для глухих, яка вважається однією з кращих в США, Її учні мають високий відсоток успішності, продовжують навчання у таких вищих навчальних закладах як Галлодетський і Рочестерський університети і повертаються працювати в рідній школі. Останні 20 років тут активно застосовується білінгвізм і всі вчителі повинні знати жестову мову, бо це рідна мова глухих. Відмінність школи ще й у тому, що в початкових класах працюють з дітьми два вчителі, а надалі дітям у навчанні допомагають помічники вчителя. Є спеціалісти з поведінки, які допомагають у конфліктних ситуаціях. Діти також вивчають жестову мову у її різних варіантах - як на побутовому, так і на сценічному, академічному рівні.
СЛІПОГЛУХІ ТА ПЕРЕКЛАД ДЛЯ ГЛУХИХ: МІЙ ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД
Валентина Козелець, глуха перекладачка та глухосліпа інтервентка Центру комунікаційної доступності Wavefront (Ванкувер. Британська Колумбія, Канада) поділилася досвідом роботи у Центрі як спеціаліста для супроводження сліпоглухих осіб і надання їм інформації через тактильне спілкування з метою подолання ізоляції у спілкуванні.
Розповіла також про роботу глухого перекладача, який надає допомогу у сприйманні глухою людиною інформації, яка надається перекладачем у випадках, коли глуха людина має індивідуальні особливості сприйняття інформації через недолік освіти, розумові здібності та інші фактори. Це дає можливість забезпечувати рівні права глухим людям з різними фізичними порушеннями і особливостями сприйняття.
КОМУНІКАТИВНИЙ РОЗВИТОК ГЛУХИХ ДІТЕЙ ВІД НАРОДЖЕННЯ ДО ШКОЛИ
Ірина Кучерявенко, членкиня ГО «Всеукраїнська організація осіб з інвалідністю зі слуху «Українське товариство глухих» (Брауншвейг, Німеччина) підкреслила, що з власного досвіду як в Україні, так в Німеччині переконалася, що комунікативний розвиток глухих дітей молодшого віку – це фундамент для їх соціалізації і пізнання світу. Вона детально зупинилася на особливостях трьох етапів комунікативного розвитку глухих дітей і важливості участі батьків, які в більшості не знають, як і що саме робити, щоб глуха дитина розвивалася. Це особлива проблема для мешканців сіл і містечок, де немає відповідних спеціалістів.
Часто глуха дитина приходить до школи фактично не готова до комунікації і ця проблема спостерігається протягом багатьох років, особливо великі обмеження сьогодні, під час війни. Потрібно більше інформувати батьків про можливості комунікації з глухою дитиною за допомогою жестової мови, бо це фундамент, без якого виховати грамотну глуху особу дуже важко.
ВИКОРИСТАННЯ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В БАГАТОМОВНІЙ ОСВІТІ ГЛУХИХ: МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ ОСОБИСТІСНОГО РОЗВИТКУ ТА ІНКЛЮЗІЇ
Андрій Кузьменко, викладач суспільних дисциплін Київського фахового коледжу прикладних наук, клінічний психолог, психотерапевт, засновник громадської організації «Ментал хаб» (Україна) висвітлив бар’єри, які існують у навчанні осіб з порушеннями слуху (обмежений доступ до усної інформації, залежність від перекладача жестової мови, відсутність синхронного перекладу і перевантаження інформацією), у подоланні яких може допомогти штучний інтелект. Він надає інструменти для більш повного і незалежного доступу до інформації шляхом створення автоматичних субтитрів в реальному часі, перекладу текстів жестовою мовою, застосування візуальних аватарів жестової мови, адаптивних навчальних платформ і чат-бот-асистентів. Доповідач зазначив, що є і негативні, і позитивні фактори застосування ШІ, тому важливо знайти баланс застосування таких технологій у навчальному процесі. Він навів також практичні приклади сервісів ШІ. Таким чином, ШІ надає нові адаптивні можливості особам з порушеннями слуху, але живого спілкування він замінити не може.
АВСТРІЙСЬКА СИСТЕМА ОСВІТИ: МІЙ ПРАКТИЧНИЙ ДОСВІД РОБОТИ, ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ПІДХОДІВ ДО НАВЧАННЯ ГЛУХИХ ДІТЕЙ (НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНО-АВСТРІЙСЬКОГО ДОСВІДУ)
Ася Махник, магістерка, вчителька Федерального інституту освіти для глухих BiG-Schule (Відень, Австрія) у травні 2022 року почала працювати у Відні з українськими дітьми, допомагаючи їм в адаптації до австрійської системи освіти. З вересня 2022 року працює як вчитель в білінгвальних класах і має можливість порівняти підходи до навчання глухих дітей. На відміну від української системи освіти, яка орієнтована на слухомовний розвиток, в Австрії навчання ґрунтується на використанні лише жестової мови. Є в Австрії більше можливостей для вивчення жестової мови в різних навчальних закладах і на курсах. Держава забезпечує необхідною технікою для навчання, надає батькам право вибору закладу освіти, часто проводить заходи і конференції з обміну досвідом і Ася Махник впевнена, що українським педагогам теж необхідно брати в них участь і їм є що сказати своїм колегам
АНГЛІЙСЬКА МОВА ДЛЯ ГЛУХИХ ДІТЕЙ: ДОСВІД ІРЛАНДІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВПРОВАДЖЕННЯ В УКРАЇНІ
Лариса Ростоцька, викладачка англійської мови для глухих, сертифікат Education and Training Award (QQI, Ірландія) поділилася власним досвідом успішного навчання глухих українських дітей в школах Ірландії, рекомендуючи застосовувати у процесі навчання власну білінгвальну методику з використанням української жестової мови та писемної англійської мови. Вона має практичний досвід створення навчальних матеріалів і проведення уроків, орієнтованих на потреби українських іммігрантів і впевнена, що цей досвід може стати основою для розробки модельної програми з англійської мови для глухих в Україні.
БАГАТОМОВНА ОСВІТА ГЛУХИХ: ТРЕНДИ. ДОСВІД ТА ПЕРСПЕКТИВИ
Леся Лещенко, вчителька української жестової мови комунального закладу «Харківська спеціальна школа № 6» Харківської обласної ради (Україна) у своєму виступі підкреслила, що багатомовність – це не інновація, а повернення втраченого багато років тому, подавши приклад Паризького національного інституту для глухонімих, де така освіта практикувалася ще з середини XVIII cтоліття, а методом навчання був метод методичних знаків. Цей метод має бути й в Україні для ефективного впровадження білінгвального навчання, Крім того, в педагогічних університетах України має бути навчання вчителів УЖМ для навчання бакалаврів чи магістрів з присвоєнням кваліфікації вчителя української жестової мови з дотриманням цілої низки вимог до програм та методик.